Під час воєнного стану виник ризик загратися з вогнем. Валютні резерви почали скорочуватись у першій половині 2022 року на тлі фіксації курсу. Про це згадує у своїй статті доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економічної теорії Західноукраїнського Національного Університету, член Ради НБУ (2016-2023 роки) Віктор Козюк «Як запобігти валютним кризам» на сайті ZN.UA.
Щоб не повторити попередніх кризових подій, НБУ у червні 2022-го вдався до підвищення облікової ставки — одразу з 10 до 25%. Це в комплексі з іншими заходами допомогло запобігти валютній кризі та суттєво сповільнити темпи зростання цін. Зрештою Нацбанк 2023 року зміг повернутися до зниження облікової ставки, але обережного, щоб не згенерувати нових ризиків.
Як це часто буває, позитивні зрушення макроекономічної ситуації у середині 2023 року — на початку 2024-го викликали спокусу в низки експертів просувати ідеї про необхідність суттєвого зниження облікової ставки. Адже курс уже не є фіксованим, інфляція сповільнилася, валютні резерви на рівні, близькому до історичних максимумів… Якщо подивитися лише на цю частину картини та забути про важливість міжнародних резервів, у тому числі для потреб оборони, то заклики про суттєве зниження облікової ставки виглядають логічними. Однак наша реальність не є настільки однозначною — війна триває і залишається потужним чинником невизначеності.
У таких умовах валютні резерви лишаються ключовим бастіоном у периметрі макрофінансової оборони. А тому нещодавнє зниження облікової ставки і деяке послаблення курсу гривні є, радше, способом повідомити про деякі позитивні тенденції, ніж сигналом про готовність до суттєвого зниження ставок. При цьому центральний банк сповіщає, що кроки зі зниження ставки будуть дуже виваженими.
Нагадаємо, роль міжнародних резервів зростає у ситуаціях шоку. У 2014–2015 роки найістотніше підвищення облікової ставки стало безальтернативним кроком, щоб утримати обмінний курс від іще більшого падіння на тлі найнижчого за всю історію обсягу резервів. Тоді міжнародні резерви НБУ складали менше, ніж 5 млрд доларів США, а курс гривні «стрибнув» від 8 грн/дол. до 27 грн/дол. Тоді Національний банк збільшив облікову ставку з 7% до 29%.