Доступні квартирні прилади обліку споживання тепла, які могли б дати споживачам реальні стимули для економії теплоенергії, в Україні не сертифікуються, пише в своїй статті для DT.UA директор аналітичного центру "Інститут міста" Олександр Сергієнко.
За його словами, споживачі цілком могли б мати стимули для економії, якби не витратна модель діючої в Україні системи субсидій, в якій вся економія споживання газу, води, тепла, або будь-якого іншого ресурсу веде лише до скорочення розміру субсидування, в той час як обов'язковий платіж для сім'ї залишається незмінним.
"Здавалося б, така проста річ - зменшити суму обов'язкового платежу на суму економії!Але ж ні, наші віце- та просто міністри соціальної політики нізащо на це не підуть. Їм, мабуть, здається, що тут не можна буде скоротити кошти держбюджету на субсидії, хоча в існуючій моделі це так само неможливо! Людей просто змушують вибирати сповна міністерські "соціальні" нормативи, тож як наслідок - жодної економії енергоресурсів", - йдеться в статті.
На думку аналітика, відсутність стимулів та засобів економії споживання є головним і непоправних дефектом діючої системи субсидій: їх отримувачі зацікавлені споживати ресурс в повній мірі, щоб отримати право на субсидію в наступному році.
Сергієнко нагадує, що 40% багатоквартирних будинків в Україні не забезпечені загальнобудинковими приладами обліку тепла, що робить економію безглуздою. Однак там, де лічильники тепла є можливість вручну контролювати споживання в залежності від температури часто відсутня.
При цьому, мешканці квартир, не обладнаних квартирними лічильниками тепла (а таких в Україні 90%), також не мають жодних стимулів та засобів для економії. Зараз ТКЕ просто розкидають все спожите будинком тепло між квартирами за квадратними метрами, і ті хто економлять, платять рівно стільки ж, скільки ті, хто нічого подібного не робить.
"Хоча є дуже недорогі лічильники, які можна поставити на кожну батарею й рахувати споживання тепла. Ними обладнано "хрущовки" Польщі, Чехії, навіть Росії, але у нас їх брутально… не сертифікують. Гадаю, зрозуміло, з яких причин", - підсумовує автор.
Нагадаємо, протягом 2016 року субсидії на оплату житлово-комунальних послуг були призначені 7 млн 677 тис. домогосподарств, з них у містах - 5 млн 185 тис., у сільській місцевості - 2 млн 492 тис. порівняно з 2015 роком кількість таких домогосподарств збільшилася на 2 млн 284 тис., або на 42,4%.
Раніше Юлія Самаєва у статті для DT.UA писала, що за минулий рік загальна сума заборгованості населення України за оплату послуг ЖКГ збільшилася на 12,5 млрд грн, тобто більше ніж у два рази.
Детальніше про проблеми системи субсидування та соціально-економічні наслідки зростання тарифів на послуги ЖКГ читайте у статті Олександра Сергієнка "Фатальний крок прем'єра" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".