Кабінет міністрів України зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №10439 «Про внесення змін до Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» щодо удосконалення роботи Бюро» а також супутній проєкт закону «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення роботи Бюро економічної безпеки України» №10440, які згідно з Меморандумом про економічну та фінансову політику з МВФ мали б удосконалити діяльність Бюро економічної безпеки України. Однак на практиці законопроєкт може бути псевдореформою, яка не змінить основних моментів у роботі Бюро.
В законопроєкті прописано вимоги до членів конкурсної комісії на обрання директора Бюро економічної безпеки України, їх права та обов’язки, порядок прийняття ними рішень. Також уточнено підстави звільнення директора БЕБ та прописано обов’язковість проходження психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа перед призначенням особи на посаду в Бюро економічної безпеки України.
Зокрема документ передбачає нові правила конкурсу на посаду директора БЕБ – створення конкурсної комісії з шести осіб, троє з яких визначатиме Кабмін, а троє будуть призначені за пропозиціями міжнародних партнерів. При цьому останні матимуть переважний голос.
Водночас конкурсна комісії за підсумками конкурсу матиме рокомендувати Кабміну не одного переможця, а трьох, серед яких уряд і вибиратиме переможця.
Також передбачено обов’язкове проходження атестації заступниками директора БЕБ, та через один рік після припинення чи скасування воєнного стану проведення атестації працівників Бюро економічної безпеки України, які призначені на посади до набрання чинності закону.
Що стосується змін до Кримінально-процесуального кодексу, то пропонується удосконалити порядок виконання ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів суб’єкта підприємницької діяльності, передбачивши, що виконання ухвали здійснюється в присутності представника Ради бізнес-омбудсмена. Аналогічні зміни пропонують внести до статті про дозвіл на обшук іншого володіння суб’єкта підприємницької діяльності та інші моменти.
Водночас депутат Верховної Ради Ярослав Железняк заявив, що закон є лише обманкою та зберігає вплив Офісу президента на цю правоохоронну структуру. Сам же законопроєкт уряду допомагали розробляти заступники голови ОП Олег Татаров та Ростислав Шурма.
«Законопроект не передбачає перезавантаження БЕБ. Навпаки цементує систему і людей від ОП які зараз призначені в БЕБ. Перезавантаження перенесено на рік після війни. Навіть відбір голови прописаний так, що його буде легко відкласти або зманіпулювати», - заявляє депутат.
Також Железняк заявив, що законопроєкт прямо порушує зобовʼязання перед МВФ, ЄС та G7, а його прийняття в такому вигляді призведе до зупинки фінансування.
Що ж стосується змін до КПК, то в законопроєкт так і не потрапили зміни, про які просив та наполягав бізнес:
- нормальне врегулювання підслідності і відповідальність за її порушення;
- заборона оперативним підрозділам СБУ втручатися в роботу БЕБ;
- врегулювання повернення арештованого майна та і взагалі арештів;
- питання обшуків;
- посилення якості судового контролю та інше.
«Думаю, що це чудовий приклад, як черговий раз деякі представники ОП підставили президента і його обіцянки бізнесу (викладені в рішенні РНБО). Ось вам і реальна політична воля… тобто її відсутність», - додав депутат.
Він зазначив, що в парламенті планують подати альтернативну версію законопроєкту.
Як писало ZN.UA, пресинг бізнесу з боку всіх контролюючих органів продовжує посилюватися. Наразі ситуація з перевірками навіть гірша, ніж до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Однак лише перезавантаження БЕБ не вирішить проблему. Про це йдеться у матеріалі Олени Середи "Чарівної пігулки від тиску на бізнес не існує".
Врешті, за чотири роки бажання ОП підтримувати бодай якісь адекватні відносини із реальним сектором зійшло нанівець, попри декларації, рішення РНБО та обіцянки-цяцянки. Чого дійсно хоче Банкова від бізнесу, розказує Юлія Самаєва в тексті «Або з ОП, або в СІЗО — такий бізнес-клімат».