Попри певні позитивні тенденції в банківському секторі України, понад два десятки банків за підсумками II кварталу 2022 року виявилися збитковими, а частина тих, які втримали прибутковість, зробили це за рахунок скорочення власних витрат, зокрема заробітних плат. Про це йдеться в Огляді банківського сектору за другий квартал поточного року, виданим Національним банком.
"Суттєві відрахування в резерви під очікувані внаслідок війни втрати зумовили збиток банківського сектору у розмірі 4.5 млрд грн в II кварталі, 4.6 млрд грн – з початку року. Кількість збиткових за квартал банків становила 24 установи", - йдеться в огляді.
Сукупний збиток згаданих 24 банків становив 10.5 млрд грн.
Зокрема, до числа збиткових потрапили три з чотирьох державних банки - Укрексімбанк, Ощадбанк та Укргазбанк.
Водночас державний ПриватБанк згенерував майже половину прибутку прибуткових банків.
Частина тих установ, які втримали операційну прибутковість, були змушені скоротити витрати, зокрема на заробітну платню.
"Банківський сектор залишався операційно прибутковим, попри воєнні дії, зокрема завдяки скороченню витрат. ... Банки скорочували операційні витрати, зокрема витрати на заробітну плату впродовж квітня-травня", - йдеться в огляді.
Зростання доходу та економія витрат дали змогу переважній більшості установ зберегти операційну прибутковість. Сукупне співвідношення операційних витрат і операційного доходу в II кварталі становило 37.8% проти 49.9% у відповідному періоді минулого року.
Основними ризиками для банківської системи в НБУ назвали:
- воєнні дії, їх розповсюдження та тривалість. Очевидно, що кількість територій, які контролює Україна впливає на кількість відділень українських банків, які можуть функціонувати.
- вартість кредитів і здатність клієнтів виплачувати кредитні зобов’язання перед банками. Разом з тим, банківські установи цілком здатні провести реструктуризації для певних боргів, що позитивно вплине на стійкість всієї системи.
- скорочення попиту на кредити.
За період другого кварталу також зафіксовано суттєве зниження використання активних платіжних карток після початку війни.
Друга половина травня відзначилась уповільненням темпів надходжень коштів населення на банківські депозити.
Відповідно до цих аспектів, очікувати на певний рівень стабілізації банківської системи можна буде після досягнення миру, або часткового перемир’я на фронті.
Основними ж позитивними новинами стали:
- відновлення роботи банків на вільних від окупації регіонах,
- збільшення обсягу гривневих вкладів серед населення,
- ріст іноземних валютних вкладів бізнесу.
Також слід відзначити, що в цей період відбулося зростання ставок за депозитами в національній валюті, а чисті активи досягли довоєнного рівня.
Національний банк України також вирішив не карати банки за недотримання вимог щодо ліквідності та капіталу на час війни.
Від початку війни банківська система вперше стала прибутковою саме в другому кварталі, якщо виходити з гривневого еквівалента. За цей період банки отримали 189,082 млрд гривень при витратах 185,675 млрд гривень. Також вдалося накопичити резерви, що в 12 разів перебільшують аналогічний період минулого року.
У другому кварталі на звільнених територіях банки нарощували активність шляхом відновлення мережі відділень.
Для боротьби з інфляцією, НБУ підняв облікову ставку до 25% річних, що покращило привабливість депозитів в державній валюті у порівнянні з іноземною.
Такі дії змогли переламати тенденції й покращили темпи надходження грошей з депозитів. Найцікавішими для вкладників були депозити на три місяці у гривні. Одночасно з тим гривневі позики суб’єктам господарювання зросли в середньому до майже 18%, такий показник пов’язаний зі збільшенням кредитного ризику.
За даними Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в тому числі фізичних осіб-підприємців, загальна сума вкладів у банках-учасниках фонду складала на 1 серпня 935,5 млрд грн. Вклади в іноземній валюті становили 355,1 млрд грн, решта 580,4 млрд грн були у національній валюті. ФОПи-вкладники мали в банках менш як 10% від загальної кількості вкладів, або ж 90,0 млрд грн.