На початку лютого на позачерговому засіданні Кабінет міністрів України схвалив і 9-го вже зареєстрував законопроєкт №5054 «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо визначення поняття трудових відносин та ознак їх наявності», підготовлений у найгірших традиціях — кулуарно, без консультацій з експертами та зацікавленими сторонами. А 24 лютого уряд схвалив ще один законопроєкт такої ж спрямованості — про регулювання «нестандартних форм трудових відносин», простіше кажучи, фрілансерів.
Основний же зміст проєкту закону №5054 полягає у встановленні «примату трудових відносин». Він включає сім неоднозначних критеріїв таких відносин із можливістю розширити їх перелік для того, щоб за наявності бодай трьох із них перевіряльник без суду (!) мав право перекваліфікувати цивільно-правовий договір (зокрема й особливо з фізособами-підприємцями) на трудовий. Мотивація, зазначена в пояснювальній записці, така: «Це пов’язано з тим, що особа, яка виконує роботу, яка за всіма ознаками здійснюється в межах трудових відносин, не забезпечується необхідним соціальним пакетом (зокрема, відпустками, лікарняними, наявністю гарантій та компенсацій щодо збереження місця роботи, посади, середньої заробітної плати на час виконання державних або громадських обов’язків, гарантій, спрямованих на охорону материнства, тощо)».
Детальніше про шкідливість втручання держави у ринок праці читайте в тексті "Назад у прокрустове ложе".