Переговори про реструктуризацію державного боргу були ініційовані за умовами діючого Меморандуму про співпрацю між Україною та МВФ, і спочатку повинні були закінчитися в травні, потім їх продовжили до кінця червня і далі.
Як пише в статті на DT.UA Юрій Сколотяний і Юлія Самаєва,
відповідно до чинної чотирирічної програми розширеного фінансування EFF із МВФ, реструктуризація має забезпечити досягнення Україною трьох цілей:
- економії на зовнішніх платежах за боргами держави, гарантованих державою, і суб'єктів держсектора на суму приблизно 15,3 млрд доларів за період реалізації програми МВФ;
- забезпечення до 2020 р. співвідношення державний борг/ВВП на рівні не вище за 71% ВВП;
- підтримки загальних потреб у фінансуванні бюджету за борговими операціями у середньому на рівні 10% ВВП (максимум 12% ВВП на рік) в 2019-2025 рр.
Тобто фактично від успіху переговорів з кредиторами залежить і успіх співпраці з МВФ.
Відомо, що місія Фонду зараз працює в Україні, і вже точно уряд не ризикнув би приймати закон, який дозволяє Кабміну у разі необхідності припиняти виплати власникам наших боргових зобов'язань, не погодивши це з його представниками і не отримавши від них гарантії того, що це рішення не вплине на перспективи отримання наступного траншу, впевнені автори.
"З іншого боку, саме по собі оголошення мораторію точно не розв'яже боргових проблем держави загалом, лише відтермінувавши виконання зобов'язань. Так що дієвість цього аргументу і його вплив на перебіг переговорів напевно не варто переоцінювати. Але через брак інших аргументів, використовують ті, що є", - йдеться в статті.
Автори нагадують, що МВФ же не раз давав зрозуміти, що Україні не досягти фінансової рівноваги без скорочення боргових зобов'язань, а його функціонери (як уже вище згадувалося) спеціально прописали таку умову в Меморандумі з Києвом. Є і більш делікатна обставина, - уклавши останню угоду, він перевищив припустимий ризик на такого, як Україна, позичальника, про що свідчить власний висновок його експертів (Assessment of the Risks to the Fund and the Fund's Liquidity Position, March 6, 2015). Отже, у забезпеченні платоспроможності України зацікавлений більш, ніж звичайно.
Уряд ризикує в першу чергу, в разі введення мораторію - розривом програми співпраці з МВФ, що означатиме втрату інших джерел зовнішніх надходжень.
"У ті самі 40 мільярдів, про які казала Крістін Лагард, анонсуючи підписання програми, входять 15,3 млрд, отриманих внаслідок реструктуризації. Вийти на таку цифру без списання 50% номінальної суми боргу неможливо. Як, утім, і отримати 50% знижки. Вочевидь, це тот самий, позначений МВФ, максимум, з якого мають розпочинатися торги, ясно, що якщо закінчаться торги відстрочкою виплат і зниженими купонами, то вимоги МВФ можна вважати проваленими. Більш того, це не вирішить принципово проблем з виплатами за держборгом та розтягне розв'язання цієї проблеми на десятиліття. Як у такому разі збалансувати бюджет наступного, та й не тільки наступного, року не зрозуміло, де взяти ресурси для виплат - теж", - йдеться в статті.
Автори впевнені, що насправді "такі ініціативи супроводжуються подібними діями лише в розрахунку на гучні заголовки в ЗМІ". Загроза дефолту наблизилася до матеріалізації, як ніколи раніше, впевнені автори матеріалу.
Докладніше читайте у статті Юрія Сколотяного і Юлії Самаєвої Мораторні контри у свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".