Основою євроінтеграційною стратегією України має бути не безглузде копіювання чужого, а наполегливий пошук оптимальних рішень в реалізації незадіяних пластів національної економіки, її реально існуючих конкурентних переваг, реалізація точкових (індивідуальних) проектів у цих питаннях.
Про це в статті для DT.UA пише доктор економічних наук, професор Анатолій Гальчинський.
На його думку, "інструментами стандартних матриць вирішити накопичені у нас надскладні проблеми неможливо".
"Не ідеалізую промислової політики минулого, але на її основі ми змогли зберегти ядро високотехнологічного виробництва. Це ж можна сказати і про аграрні реформи, реалізація яких забезпечила Україні одне з лідируючих місць у світі серед експортерів сільгосппродукції. Але я про інше: і промислова, і аграрна політика кучмінського періоду - суто український продукт. Відповідні реформи не вписувалися у традиційні схеми МВФ, за що нас позбавляли зовнішніх кредитів", - пише Гальчинський.
Разом з тим, на думку автора, зараз увага акцентується на іншому - на імплементації нормативних та організаційних основ європейської економіки, результатом чого є те, що "переписані під копірку з західних аналогів законодавчі акти не працюють". "Вони і не можуть працювати - там інша реальність, там вирішуються принципово інші завдання", - пояснює автор.
Гальчинський акцентує увагу на тому, що такого поняття, як "європейська економіка" в природі не існує. "Європейський економічний простір поєднує в собі близько десяти функціональних моделей, які у багатьох аспектах принципово відрізняються одна від одної. Це англосаксонська, рейнська, скандинавська, південноєвропейська, центральноєвропейська та інші системи економічного розвитку. Всі вони відображають ідентичну специфіку власних держав. Якщо у Великій Британії інвестиційний процес реалізується здебільшого за рахунок накопичень фондового ринку, то в Німеччині - банківського кредитування. Пояснювати принципову відмінність у цьому навряд чи потрібно. То що ж ми збираємося імплементувати, якій моделі економіки віддавати перевагу? У коридорах чинної влади, в тому числі і в Міністерстві економіки, до такої постановки питання ще не піднялися", - стверджує Гальчинський.
На беззастережній імплементації не наполягає і Євросоюз, адже його фундаментальний принцип - максимальне збереження національно-ідентичної специфіки кожної держави, додає автор.
"У світі не існує успішних держав, які будували б свої функціональні структури один в один, як це намагаємося робити ми, по чужих лекалам. Вступивши в ЄС, поляк залишився поляком, а румун - румуном", - упевнений автор статті.
Докладніше про необхідність правильного вибору стратегії розвитку України, а також про проблеми всередині Європейського Союзу читайте в статті Анатолія Гальчинського ЄС - за межами тупої апологетики у свіжому номері тижневика "Дзеркало тижня. Україна".