Сім енергоблоків на українських АЕС можуть припинити роботу в 2017 році без власного сховища для відпрацьованого ядерного палива.
Угода про спорудження Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) підписано понад десять років тому. Але його немає й досі. І буде воно, у найкращому разі, роки через три.
Про це йдеться в статті Ігоря Москалевича для DT.UA. Зараз із чотирьох українських АЕС три - Рівненська, Хмельницька і Южно-Українська - вивозять відпрацьоване паливо у РФ. Запорізька АЕС уже майже півтора десятка років зберігає його в пристанційному сховищі. Іншими словами, з 15 блоків дев'ять залежать від дуже "братньої" країни, яка воює з нами.
Щороку тільки з енергоблоків-"мільйонників" вивозиться 280–300 відпрацьованих паливних збірок (це приблизно 125 т урану). Обходиться це задоволення щорічно, за даними "Енергоатому", в суму, еквівалентну 120 млн дол.
У іншій статті для DT.UA Олег Кильницький нагадує, що у 2013 р. минув термін дії 20-річного договору, відповідно до якого Україна вивозила відпрацьоване ядерне паливо на зберігання в РФ. Оскільки вивозити ВЯП із вітчизняних АЕС більше було нікуди, Київ запропонував Москві подовжити договір до 2016 р. Росіяни погодилися. Але при цьому збільшили вартість вивезення палива до 160 млн дол. на рік. Що буде після 2016 р., поки що ніхто не знає.
У разі ж різкого припинення вивозу ВЯП очікується, що в 2017 р. "дефіцит вільних гнізд у басейнах витримки може призвести до зупинки роботи семи енергоблоків ВВЕР-1000 (три блоки на ЮУАЕС, по два блоки на РАЕС і ХАЕС)… Можна, звичайно, розглядати різні екзотичні варіанти на кшталт перекидання не дуже сильно "фонуючих" ТВЗ на Запорізьку АЕС, але це не вирішує проблеми кардинально. Нагадаю, що паливо в РФ вивозиться на переробку, і вже в 2020-х ми зобов'язані будемо приймати продукти його переробки.
Необхідне Україні сховище будують українский "Енергоатомом" і американська компанія Holtec International. Автор пише, що "Енергоатому" і його американському партнеру упоратися зі здачею об'єкта в експлуатацію до кінця 2017 р. цілком під силу. Як випливає з ТЕО проекту, для спорудження ЦСВЯП потрібно 36 місяців.
Однак НКРЕКП відмовляється передбачити в тарифі на електроенергію Національної енергокомпанії "Енергоатом" 556,5 млн грн, необхідних їй для будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Це виглядає досить дивно, враховуючи, що це значно дешевше, ніж щороку платити Росії 160 мільйонів доларів.
Детальніше про проблему утилізації відпрацьованого енергетичного палива читайте в статті Олега Килиницького "Вивезення відпрацьованого ядерного палива - працюємо на Росію?!" у свіжому номері газети "Дзеркало тижня. Україна".
Також про економічну вигоду від спорудження ядерного сховища читайте в статті Ігоря Маскалевича "Атомне зберігання - (без)російський варіант".