На останній квартал 2013 року органи місцевого самоврядування не забезпечено фінансовими ресурсами на оплату праці, розрахунки за енергоносії та комунальні послуги установ бюджетної сфери.
Про це у коментарях ZN.UA розповів експерт з питань бюджету Асоціації міст України Олександр Слобожан.
"Зараз обсяг незабезпеченості місцевих бюджетів, як ми і прогнозували на початку року, складає близько 21,9 %", - зазначив фахівець.
Незабезпеченість бюджетів міст - членів Асоціації - на виконання делегованих повноважень (насамперед, щодо зарплати, комунальних послуг та енергоносіїв у бюджетній сфері) за результатами трьох кварталів склала понад 7,5 млрд. грн. Основна частина цієї суми припала на обласні центри (майже 5 млрд грн.).
При цьому Слобожан зазначив, що обсяги незабезпеченості наявні навіть після залучення майже 5,4 млрд грн. власних ресурсів органами місцевого самоврядування з т.зв. "Другого кошика" на забезпечення виконання делегованих державою повноважень. У відносних показниках обсяг незабезпеченості місцевих бюджетів обласних центрів складає 16,5 %, а в містах обласного та районного значення - 27,3 %.
Нагадаємо, що Кабмін вже прийняв рішення (затверджено 23 жовтня бюджетним комітетом ВР) про виділення місцевим бюджетам 2-мільярдної дотації на оплату праці. Але цих коштів явно не вистачає. За оцінками Асоціації міст України, для повного забезпечення місцевих бюджетів коштами для здійснення видатків на виконання делегованих повноважень (зокрема, на оплату праці, розрахунки за енергоносії та комунальні послуги установ бюджетної сфери з держбюджету) потрібна дотація в обсязі не менш 10 млрд грн.
Коментуючи затримки Держказначейства з розрахунками, екс-заступник міністра фінансів, ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко помічав, що Мінфін запобігатиме касовим розривам через отримання коштів за рахунок розміщення ОВДП з подальшою їхньою викупівлею Нацбанком. Однак не йде на це, очевидно, для того, щоб не ускладнювати діалог з МВФ.
"Передумови для виникнення касових розривів у бюджеті зрозумілі. Не може вистачати коштів, якщо були одні макроекономічні очікування - держкошторис формувався при прогнозі інфляції 4,8 % і зростанні ВВП на 3,4 %, а вийшло на практиці зовсім інше - нульова інфляція і мінусова динаміка економіки", - констатував експерт.
При цьому Савченко зазначив, що прийняття держбюджету-2014 на базі завищених макропоказників (зростання ВВП - 3 %, інфляція - 8,3 %) знову ж закладає ризики того, що і наступного року можуть виникати труднощі з фінансуванням бюджетних витрат.
"За моїми оцінками, у 2014 році інфляція може скласти 4-5 %, а зростання ВВП - максимум 1%. І це за умови, що економіці не будуть заважати працювати. У реформи перед президентськими виборами я не вірю", - зауважив фахівець. !zn
Читайте також:
Місцеві бюджети страждають через дефіцит Пенсійного фонду, - Уманський
Попит на кредити у реальному секторі навряд чи істотно зросте без детінізації економіки