Енергетика, зерновий коридор, війна, Трамп, міжнародна допомога, дефіцит робочої сили — найважливіші чинники, від яких залежать ключові параметри економіки України, що стала жертвою широкомасштабної російської агресії. Експерти «Центру економічної стратегії» (ЦЕС), а також низка аналітиків подивилися в найближче майбутнє країни. Про результати вони розповіли під час презентації «Макропрогноз 2024–25: як зміниться економіка, ціни й курс».
До уваги оптимістів: історія про 50 млрд дол. від G7 іще навіть не почалася… а чинник Трампа вже починає діяти.
Безсумнівно, останнє рішення G7 про надання 50 млрд дол. Україні в рахунок майбутніх доходів від заморожених російських активів — доволі позитивний сигнал, але залишається ще дуже багато перешкод на шляху імплементації цього рішення. Від Європейського Союзу знадобиться безстрокова підтримка статусу заморожених російських активів, але Угорщина може постійно вставляти палиці в колеса, й буде дуже складно знайти вихід із цієї ситуації.
Таку не надто оптимістичну картину подальшої підтримки України країнами Великої сімки і Європейським Союзом описала під час презентації економістка Віденського інституту економічних досліджень Ольга Пиндюк. От що ще вона повідомила: «Ми всі знаємо, як важко далося рішення Сполученим Штатам Америки про надання Україні останнього траншу військової допомоги. І це було тільки прев'ю того, що може статися, якщо на виборах у листопаді переможе Трамп. Тому що є консенсус [серед аналітиків], якою буде політика Трампа, — Україна може стати розмінною монетою в його зовнішньополітичній грі, а підтримка Європи Сполученими Штатами значно знизиться.
У новинах звучало, що в ЄС знайшли спосіб обійти Угорщину, щоб виплатити транш із майбутніх 50 млрд дол. Але це ще не остаточно й це також не означає, що майбутнє рішення щодо надання цих грошей буде позитивним. Тобто зовнішня підтримка, яка є ключовою для наступного року, а то й двох років для української економіки й української спроможності активно тримати фронт, на жаль, залишається ще не такою сильною і може погіршитися».
Гривня буде й надалі слабшати, але інфляцію утримають у «коридорі»
Відповідно до прогнозу ЦЕС, інфляція очікується в середньому значно нижчою, ніж її прогнозували в грудні 2023 року. Середній прогноз інфляції — нижче 8%. Середній прогноз щодо зростання реального ВВП — на рівні приблизно 3,5%. Стосовно ж прогнозу бюджетного дефіциту й потреб у фінансуванні: оскільки в гривні бюджетний дефіцит трохи підвищився порівняно з попередніми прогнозами, курс гривні, за прогнозом, має послабитися більше, ніж очікувалося. Таким чином, у доларовому еквіваленті прогноз бюджетного дефіциту майже не змінився.
У презентації ЦЕС зазначається, що Україні знадобляться від 50 до 60 млрд дол. для того, щоб закрити бюджетні потреби цього року. Публічний державний і гарантований державою борг на кінець 2024 року, найшвидше, не перевищить 100% ВВП і становитиме, за різними оцінками, 94–96% ВВП. У ЦЕС зазначають також, що якщо раніше основні припущення стосувалися функціонування зернового коридору, портів тощо, то тепер більшість уже говорить про проблеми енергетики.
Війна закінчиться. Але не цього року
Про війну: всі аналітики вважають, що війна до кінця року, на жаль, не завершиться. Ось думка макроекономіста й макропрогнозиста «Forbes Україна» Олексія Блінова: «Війна стала безстроковим чинником. На жаль, Україна мала дуже багато нервових моментів через короткостроковий підхід наших західних партнерів до цього чинника та його викликів. Тепер, як на мене, ніхто не знає, скільки років відведено цій війні, і більш когерентний підхід — робити цей прогноз безстроковим і, відповідно, орієнтуватися на гірші сценарії. Друге — це державні фінанси. Якщо ми подивимося на поточні прогнози аналітиків щодо бюджетного дефіциту цього року, то практично всі зазначають, що показник дефіциту, закладений у законі про державний бюджет України на 2024 рік, буде перевищено досить суттєво, й тому найближчими місяцями слід очікувати перегляду державного бюджету».
На думку Блінова, якщо говорити про фінансування бюджетного дефіциту, то очевидно, що є певний розрив, який навіть за умови перегляду дефіциту залишиться значним. І якщо ми кажемо про його фінансування за рахунок ресурсів внутрішнього ринку, то маємо розуміти, що внутрішній ринок не бездонний, і це справжній реальний геп, тобто ті ресурси, які, виходячи, можливо, з консервативних припущень про зовнішнє фінансування, не покриті. За його прогнозом, нині є непокрита сума приблизно в 200 млрд грн. Якщо говорити про 2025 рік, то, безумовно, там сума значно більша, вона може бути більшою в чотири рази.
Проте прогнози аналітиків неурядового сектору щодо економічного зростання — це в середньому, нагадаю, 3,5% ВВП, що збігається із середнім прогнозом Міністерства економіки, Національного банку й Міжнародного валютного фонду. Тобто суттєвих розбіжностей немає.
Зростання інвестицій: воно не просто є, воно стрімке
Свій прогноз щодо зростання ВВП під час обговорення озвучила провідна експертка Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД) Олександра Бетлій.
«Цього року, за нашим прогнозом, внутрішнє споживання, тобто споживання домогосподарств, зростатиме трохи більше як на 5%. За рахунок того, що зарплати підвищуються, а пенсії було індексовано цього року. Це впливає на ВВП. Також залишається доволі стрімким збільшення інвестицій, зокрема в оборонні виробництва. Це теж позитивно впливає на зростання ВВП», — зазначила вона.
Олександра Бетлій прогнозує зростання реального експорту багато в чому завдяки функціонуванню українського морського порту. Передбачається його подальше збільшення наступного року, що залежатиме саме від функціонування морського коридору. Є припущення, що він працюватиме і надалі та допоможе наростити експорт наступного року.
Ще один ключовий чинник, зазначила експертка, — це робоча сила, точніше, її нестача. За даними опитувань, які ІЕД проводить щомісяця, у травні саме дефіцит робсили був другим за значущістю обмежуючим чинником роботи для підприємств. «Якщо вдасться вирішити цю проблему, а ми бачимо, що уряд нарешті запускає програми перенавчання-навчання на потрібні професії, залучає жінок, це теж буде стимулом зростання», — вважає Бетлій.
Стриманий оптимізм НБУ: причин для обвалу валютного ринку немає
Заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук щодо бюджетного дефіциту спрогнозував таке: «Важливо усвідомлювати дуже чітко, що бюджетні потреби, якщо їх оцінювати як бюджетний дефіцит і погашення зовнішнього боргу, то це така цифра, якою оперує МВФ: 42−43 мільярда доларів США. Але якщо додати до них погашення внутрішнього боргу (це ще 10 мільярдів доларів США), то ми якраз виходимо на бюджетну потребу 52−53 мільярда доларів, яку вказувала більшість аналітиків».
Якщо говорити про закриття цього розриву, то, на його думку, це цілком реалістичне завдання з урахуванням тієї міжнародної допомоги, яка очікується цього року, а НБУ у своєму прогнозі розраховує на 38 млрд дол.
Сергій Ніколайчук вважає, що міжнародні резерви становитимуть 42−43 млрд дол. на кінець цього року, й загальна оцінка Національного банку, як на мене, не відрізняється від очікувань аналітиків. Ми бачимо можливість того, що дисбаланси в торгівлі, дисбаланси за поточним рахунком, які в нас будуть на цей рік, покриватимуться міжнародною допомогою. Ситуація залишатиметься доволі комфортною для Національного банку щодо наявності певного буфера для забезпечення стійкості валютного ринку.
***
Нагадаємо для повноти картини: правління НБУ прийняло рішення с 14 червня знизити дисконтну ставку з 13,5 до 13%. Тобто тепер центральний банк країни позичатиме вітчизняним банкам гроші під 13%, а свої депозитні сертифікати розміщатиме, як показує нинішня практика НБУ, під максимум 16%. Вкладення в депозитні сертифікати залишаються для банків одним із найважливіших джерел доходу. Тому 16% стане стелею прибутковості депозитів у банківській системі та змусить банкірів знижувати депозитні ставки практично до темпу інфляції.