Система бюджетного фінансування харчування дітей, які проживають у Чорнобильській зоні, не викликає сумнівів в тому, що вона створювалася виключно з метою забезпечити бюджетними гривнями чиюсь кишеню. А так звані "тендери" Мінсоцполітики проводить лише для того, щоб дотримати процедуру. Про це пише Віктор Конєв у статті для ZN.UA.
"Продуктами школи Чорнобильської зони постачає підприємство "Статпостач", зареєстроване в Білій Церкві. "Статпостач" почав працювати зі школами з 1 вересня, як переможець тендеру Мінсоцполітики. "Розігрувалися" 500 млн грн, з яких "Статпостачу" дісталося 26 млн. цікаво, Що до цього дітей у школах Малинського району годував київський "Військторг", причому, за годівлю відповідав нинішній директор "Статпостача" Володимир Тимошенко. Однак тоді продукти були відмінної якості. Коли Тимошенко знову з'явився, але вже в якості директора "Статпостача", йому зраділи, але він тут же приголомшив захмарними цінами на продукти. А потім - і якістю на них. Точніше, відсутністю такого. Ну а в зв'язку з зрослими цінами урізались і порції дитячих обідів", - пише автор.
Директор середньої школи села Луки Малинського району Житомирської області Зоя Галицька розповіла, як організована система бюджетного фінансування харчування дітей у школі. На харчування виділяються мікроскопічні суми, вартість продуктів завищена, як мінімум, удвічі. При цьому, фруктів діти не бачать взагалі (одного разу привезли мандарини, та й ті виявилися гнилими). "Вітаміни" зводяться до зеленим маринованою помідорів та огірків-"желтякам". "Дитячим харчуванням це назвати не можна", - констатувала вона. Крім того, яловичина, якою годують дітей, настільки стара, що ніякої варінням її не розм'якшити, а сардельки, навпаки, розповзаються при варінні. Вона згадала останній завезення капусти - гнила і смердюча. Коли кухарі зняли згнилі листя, залишилися качанчики завбільшки з кулак. При цьому, мерзенний запах смітника нікуди не подівся. Хліб хороший, але "золотий" тому, що возять його аж із Ємільчине, до якого від Малина 125 км. І все це позначається на розмірах порцій.
"У школі навчаються 106 дітей. Усім їм необхідно посилене харчування: ми знаходимося в 4-й зоні забруднення, крім того, багато хто з учнів не отримують нормального живлення будинку. Але як можна нагодувати дитину при нормі 8,50 грн на день?!", - підкреслила директор школи.
На питання, чи намагалася вона боротися з такими "годувальниками", Галицька розповіла, що у відповідь "директор "Статпостача" Володимир Тимошенко лише відмахується і вихваляється тим, що у нього не тільки "дах", але також "рука" і навіть "нога" в якихось "вищих сферах", і тому знайти на нього управу неможливо".
Володимир Тимошенко, у свою чергу, прокоментував претензії школи села Луки так: почав скаржитися на мізерне фінансування. Крім того, він повідомив, що "Статпостач" докручує до кожної гривні ще 30%, щоб забезпечити рентабельність підприємства, і додав, що компанія купує товари за роздрібними цінами. Однак, враховуючи обсяги закупівель та річноїбюджет в 26 млн грн, це викликає деякі сумніви.
Докладніше читайте у статті Віктора Конєва "Справжнє свинство" в останньому номері газети "Дзеркало тижня. Україна". !zn