На світовому ринку помітно знизилися ціни на цілу низку товарів, що подорожчали останнім часом особливо сильно, що розігнало глобальну інфляцію. Подешевшали, зокрема, нафта, деревина, зерно, олії, повідомляє DW.
Однією з головних причин їхнього сильного подорожчання вважається російський напад на Україну - найбільшого постачальника на світовий ринок олії. Війна позбавила українських аграріїв можливості нормально вирощувати та збирати врожай, а заблоковані порти не можуть здійснювати його вивезення.
Але була й інша вагома причина недавнього стрибка цін на олії. Індонезія, найбільший постачальник на світовий ринок пальмової олії, з 28 квітня заборонила його експорт, пославшись на необхідність зупинити на внутрішньому ринку подорожчання цього товару першої необхідності. Проте цей протекціоністський захід викликав протести індонезійських аграріїв, і президент країни з 23 травня скасував заборону на експорт.
Оскільки на пальмову олію припадає понад третина світового ринку рослинних олій, різні олійні культури після цього значно подешевшали та продовжують дешевшати. Цьому сприяло також масштабне збільшення імпорту ріпакової олії з Австралії. Зокрема, на ф'ючерсній біржі Matif у Парижі ціни на ріпак нового врожаю впали 20 та 21 червня до найнижчих рівнів за чотири місяці.
Очікується, що за біржовими котируваннями знизяться або хоча б перестануть рости роздрібні ціни, причому не тільки на рослинні олії. Так, у Німеччині подорожчання пальмової олії на 73% змусило піднімати ціни на свою продукцію, зокрема, кондитерську промисловість, яка широко використовує її як сировину.
У такій ситуації може скоротитися попит на соняшникову олію з Росії, тим більше, що вона продовжує обмежувати її постачання за кордон.
А ось про падіння попиту на російську пшеницю не може бути й мови - навпаки, у світі зростає тривога через можливий дефіцит хліба або навіть голод у цілій низці країн Африки, Близького Сходу та Азії. Проте вересневі ф'ючерси на пшеницю нового врожаю впали в Європі з середини травня на 16%, а котирування американської пшениці в Чикаго опустилися до найнижчого рівня за два з половиною місяці.
Найважливішими причинами такого падіння називають можливе вирішення проблеми експорту з України та прогнози високого врожаю у Росії. Портал пише, що на ринку очікують найближчими тижнями досягнення під егідою ООН домовленості про вивезення із заблокованого порту Одеси експортних партій української пшениці. Водночас на ринку налаштувалися "на дуже добрий урожай зернових і, можливо, рекордний урожай пшениці в Росії".
Таким чином, зниження біржових котирувань пов'язане не стільки з тим, що зерна реально стало відчутно більше (вивезення українських запасів залізницею через країни ЄС наростає з кожним тижнем), скільки зі очікуваннями учасників торгів, що змінилися, у тому числі і спекулянтів. Іншими словами, на ринку зерна, як і на ринку олійних культур, певною мірою відбувається здування цінового міхура, штучно роздутого на біржах через побоювання вкрай негативного розвитку подій.
Щось подібне відбувається зараз і на ринку нафти. З середини червня тут спостерігається зниження котирувань, що помітно прискорилося 22 червня, коли ціна європейської нафти марки Brent під час торгів падала більш ніж на 6% і наближалася до позначки 107 доларів, хоча після цього скоротила втрати. Адже ще 14 червня за барель давали 125 доларів, а на початку березня навіть 130 доларів.
Причиною зниження цін на сиру нафту учасники ринку називають страх перед рецесією, що наростає. Так, економісти американського банку Citigroup вважають, що ймовірність скочування світової економіки під час кризи наближається до 50%, повідомляє агентство Bloomberg.
Схоже, повторюється класична схема: зліт цін на нафту та інші енергоносії (Brent все ще приблизно на 40% дорожчий, ніж на початку 2022 року) веде до сплеску інфляції ( у США та в єврозоні її темпи перевищили 8% ), це змушує центральні банки. провідних країн різко посилювати свою грошово-кредитну політику (ФРС США 15 червня вперше за майже три десятиліття підняла базову ставку відразу на 0,75 процентних пункти), подорожчання позикових грошей веде до економічного гальмування і навіть до рецесії, в результаті знижується глобальний попит на енергоносії та ціни на них обвалюються.
Таке траплялося вже неодноразово в історії світової економіки. Більш того, наростаюча загроза рецесії змушує біржових спекулянтів, які гнали до цього ціни вгору, розгортатися і починати грати на зниження, як це було, наприклад, навесні пандемійного 2020 року, коли на ринку нафти в якийсь момент навіть виникла абсурдна ситуація негативних котирувань.
Таке навряд чи повториться, але зниження цін на нафту, що вже відбулося, у будь-якому випадку дещо послабить інфляційний тиск у розвинених країнах Заходу. Тим більше, якщо, до того ж, спрацюють плани США щодо обмеження світових цін на нафту, які, можливо, стали ще однією причиною падіння котирувань.
Для Росії, у свою чергу, все це може обернутися дуже відчутними фінансовими втратами, адже в умовах західних санкцій та майбутнього наприкінці року введення в ЄС ембарго на російську нафту доводиться її продавати Індії, Китаю та іншим країнам з великою знижкою. До того ж падіння цін на нафту зазвичай спричиняє і здешевлення природного газу.
Китай також є великим покупцем деревини з Росії, і ціни на цю товарну групу зараз теж стрімко падають на світовому ринку. Порівняно із березнем, підрахувала ця німецька газета, кубометр деревини подешевшав на біржі більш ніж на 60%.
Таким чином, здешевлення енергоносіїв, деяких видів продовольства і будматеріалів, що почалося, дає країнам Заходу надію на уповільнення темпів інфляції. Для Росії ці тенденції ведуть до скорочення експортної виручки, що у поєднанні із західними санкціями стане ударом по економіці країни-агресора.