UA / RU
Підтримати ZN.ua

Сталеливарна промисловість змінилася через війну: зв’язки України з ЄС зміцнилися — EUROMETAL

Показники експорту знизилися в 2023 році, але Україна хоче налагодити тіснішу взаємодію з ЄС, переймаючи найкращі практики.

Цього тижня виповнюється два роки з моменту вторгнення Росії в Україну, але, незважаючи на це, український сталеливарний сектор зумів адаптуватися, пише EUROMETAL. Військові дії та втрата життєво важливих логістичних шляхів через чорноморські порти на півдні суттєво вплинули на виробництво, обсяги експорту та географію збуту українських виробників. Країни Східної та Центральної Європи прийняли основну частку українського експорту.

Руда

За даними Державної митної служби України, у 2023 році загальний експорт залізної руди з України впав до 17,75 млн тонн, що на 26% менше (у 2022 році було 22,37 млн тонн). Загальний обсяг у 2023 році також знизився на 60% з 28,4 млн тонн у 2021 році.

Найбільшим споживачем української залізної руди у 2023 році стала Словаччина, на яку припадає 28,39% загального експорту в грошовому вираженні, на Чехію припадає 19,7% загального обсягу, а на Польщу – 19,6%.

Читайте також: Перевалка у польських портах відбувається учетверо повільніше, ніж у чорноморських – українські металурги про труднощі європейського експорту

Ще у 2021 році основним напрямком експорту залізної руди з України був Китай, на який припадало 41,9% від загального обсягу, Чехія займала 9,6% і Польща 8%.

Читайте також: За ударом по металургійному комбінату в Липецьку стоять ГУР та СБУ – ЗМІ

Напівфабрикати

Згідно з даними Держмитслужби, український експорт сталевих напівфабрикатів у 2023 році впав до 1,2 млн тонн, що на 36,7% менше порівняно з 1,64 млн тонн у 2022 році та на 82,2% порівняно з 2,19 млн тонн у 2021 році.

Близько 90% експорту у 2023 році становила сталева заготовка, оскільки ключові комбінати, що виробляли сляб, – «Азовсталь» і «ММК ім. Ілліча» – обидва були розташовані в портовому місті Маріуполь на Азовському морі та були знищені Росією у 2022 році.

Читайте також: Пожиттєве за ґратами: у так званій «ДНР» влаштували судилище над грузинським захисником «Азовсталі»

Основним пунктом експорту напівфабрикатів з України у 2023 році стала Болгарія, на яку припадає 36,7% у грошовому вираженні. За нею йде Польща з 23%. У 2021 році основними напрямками експорту були Італія – 30,9%, Туреччина – 12,8% і Домініканська Республіка – 8%.

Читайте також: Схема перерваного транзиту зерна: Болгарія поділиться з Україною списком компаній-порушників

Сталь

Подібний сценарій спостерігався в експорті готової сталі. Згідно з даними Global Trade Tracker, у 2023 році Україна експортувала близько 361 тис. тонн різного сортового прокату, що приблизно на 75% менше, ніж 1,5 млн тонн, відвантажених у 2021 році.

Читайте також: Дельта між цінами на «зелену» та «сіру» сталь скорочуватиметься протягом дев’яти років — Thyssenkrupp

Із загального обсягу найближчі країни Європи взяли 292 000 тонн, що становить близько 80% від загального експорту.

Частка, що йшла до Європи, становила лише 20% у 2021 році, тоді як країни Африки імпортували 36,6%, а ще 20,6% йшло на Близький Схід і 15,4% до Південної Америки.

Раніше ми писали про те, що до 2050 року попит на сталь збільшиться на третину, головним чином у країнах, що розвиваються, прогнозує Міжнародне енергетичне агентство. На виробництво сталі припадає понад 7% світових викидів вуглекислого газу (CO 2 ). Цей відсоток має зрости в найближчі десятиліття разом із зростанням попиту на сталь, яка є життєво важливою для різних секторів, від енергетики та транспорту до будівництва та побутової техніки. Однак ядерна енергетика може допомогти звести виробництво сталі до нуля.