США хочуть нарахувати додаткову надбавку на свою частку в наданому Україні G7 кредиті на суму 45 мільярдів євро, щоб компенсувати ризики, пов'язані з санкціями, які несе ця угода, пише Politico.
Минулого тижня країни «Сімки» остаточно узгодили правила, що регулюють цю схему. Відповідно до затверджених умов, вони дають країнам можливість коригувати відсоткові ставки на основі їхніх власних витрат на запозичення та «відсоткової ставки, обґрунтовано необхідної для покриття бюджетних витрат кредитора, як визначено кожним кредитором».
У випадку Сполучених Штатів надбавка, що обговорюється, на 1,3% перевищує вартість запозичень Вашингтона на фінансових ринках, при цьому вона також враховує ризик того, що знерухомлені російські активи, які використовуються для погашення кредиту в 45 мільярдів євро, можуть бути розморожені до того, як сума буде повністю погашена, повідомили Politico два дипломати ЄС і чиновник Єврокомісії.
Санкційна політика ЄС проти Росії наразі вимагає одностайного поновлення її кожні шість місяців, що створює ризик того, що навіть одна країна може зруйнувати плани. Американські політики побоюються, що це може призвести до дефіциту фінансування, який буде змушений покрити американський платник податків.
В рамках угоди група G7 до кінця 2027 року має намір виділити Україні близько 45 мільярдів євро для допомоги у захисті від російської агресії.
Погашення кредиту відбуватиметься за рахунок прибутків, отриманих від знерухомлених російських активів, що зберігаються переважно в бельгійському банку Euroclear. На це необхідно близько 30 років. З огляду на запитувану Вашингтоном надбавку для покриття додаткових витрат, це додасть ще один рік до згаданого терміну.
За словами дипломата ЄС, який говорив на умовах анонімності, США єдині, хто хоче отримати вищу ставку прибутку від своєї частини кредиту, щоб переконати Конгрес у тому, що операція не становитиме ризику для платників податків. ЄС замість цього в якості застави для свого внеску використовує свій семирічний бюджет у розмірі 1,2 трильйона євро.
Вашингтон неодноразово наголошував на необхідності продовжити термін дії санкцій ЄС, оскільки нинішня ситуація спричиняє надмірні ризики. Однак проросійський лідер Угорщини Віктор Орбан наклав вето на спроби ЄС усунути їх та виступив проти подовження терміну дії санкцій.