Представники правоохоронних органів проводять на гірничо-збагачувальних підприємствах групи "Метінвест" олігарха Ріната Ахметова у Кривому Розі обшуки. Вони стосуються податкових порушень, які у "Метінвесті" заперечують.
Зазначимо, що всього правоохоронці розслідують близько 200 справ, що стосуються бізнесу олігарха Ріната Ахметова. Генеральний прокурор Ірина Венедиктова особисто увійшла до групи прокурорів у двох кримінальних справах, які стосуються бізнесу Ахметова
У "Метінвесті" кажуть, що обшуки проводять представники СБУ, БЕБ та прокуратури. Там кажуть, що оперативники вилучають комп'ютери.
"У своїх діях правоохоронці фактично привласнили собі функцію податкової служби, намагаючись в обхід податкового законодавства встановити додаткові податкові зобов'язання для бізнесу", - йдеться у заяві "Метінвесту".
"Метінвест" каже, що "усі підприємства групи відкрито та прозоро взаємодіють із будь-якими контролюючими органами".
У Бюро економічної безпеки, Офісі генерального прокурора та СБУ спочатку не повідомили про обшуки. Пізніше генеральна прокурорка Ірина Венедиктова агенції "Інтерфакс-Україна" підтвердила проведення слідчих дій, але відмовилася прокоментувати ситуацію.
"Поки що нічого коментувати. Тривають слідчі дії", - сказала вона у кулуарах зустрічі з приводу 30-річчя Американської торгової палати.
Основними акціонерами Metinvest BV є група "СКМ" (71,24%) та група "Смарт-холдинг" (23,76%), що спільно управляють компанією. ТОВ "Метінвест Холдинг" - керуюча компанія групи "Метінвест".
Нагадаємо, у листопаді минулого року президент Володимир Зеленський, під час свого другого пресмарафону, заявив, що розвідки інших країн повідомляють, нібито в перших числах грудня в державі може відбутися переворот. При цьому, він зазначив, що "представники з України з представниками Росії обговорюють участь Ріната Ахметова в державному перевороті в Україні".
Після цього генпрокурорка Ірина Венедіктова опублікувала допис у Фейсбук, у якому йшлося, що правоохоронні органи розслідують близько 200 справ, у яких фігурує бізнес Ріната Ахметова.
Фактично зависла одна з основних справ проти Ахметова - справа "Роттердам+".
У квітні 2016 року НКРЕКП розпочала застосування нового порядку формування прогнозної оптової ринкової ціни (ГРЦ) на електроенергію. Порядок визначав ціну вугілля за формулою "ціна в порту Роттердам (API2) плюс вартість доставки в Україну". Згодом САП та НАБУ у 2019 році повідомили про підозру низці осіб, зокрема, ексглаву НКРЕКП Дмитра Вовка та співробітників групи "ДТЕК", звинувачуючи у завданні збитків споживачам та державі. Провадження у цій справі неодноразово зупинялося, воно закривалося та поновлювалося шляхом скасування процесуального рішення про закриття.
ZN.UA писала, що за результатами попереднього розслідування НАБУ, впровадження формули "Роттердам +" завдало державі збитків на 39 млрд гривень.
Про те, чому не варто очікувати законних і неупереджених дій від прокурора, який веде справу "Роттердам +", навіть після кількох перемог звинувачення в судах читайте в матеріалах для ZN.UA юриста Сергія Жилича - "Хроніки зливу "Роттердам+" та "За яку команду грає прокуратура?".
Водночас близько половини всіх коштів від «великого будівництва» вагонів можуть піти на продукцію металургійних компаній «Метінвесту». Інші металургійні компанії зазвичай борються лише за 20% номенклатури, яку замовляє Укрзалізниця. «Укрзалізниця» планує залучити 50 млрд грн під будівництво вантажних вагонів за часів, коли ціна сталі на ринку є рекордною. Для будівництва 22600 вагонів знадобиться близько 1,5 млн тонн сталі. Отже, проєкт дозволить підтримати металургійний бізнес. Про це пише Володимир Даценко, експерт «Ліги Антитрасту», у своєму тексті для ZN.UA – «Все про «велике будівництво «Укрзалізниці».