У п'ятницю, 3 липня президент Росії Володимир Путін на засіданні Ради безпеки РФ заявив, що на даний момент Кремль готує зміни в стратегію національної безпеки, зовнішньої політики та інші документи з метою скоротити залежність від Заходу і виключити "вразливі місця" для антиросійських санкцій.
Дмитро Данилов з Інституту Європи РАН вважає, що на ділі замінити європейський вектор іншим важко, адже він залишається критично важливим для Росії з точки зору модернізаційного майбутнього.
"Те, що вони нас тільки зміцнять, і ми станемо сильнішими, – це блеф і міф. Догляд в цю сторону значно б'є по російським інтересам", - передає слова експерта газета "Известия".
Директор Фонду національної енергетичної безпеки Костянтин Симонов сказав, що частина політичної еліти Росії переконує Путіна, що із Заходом домовитися не виходить, і почати відповідати "по повній, а то і з випередженням", але на даний момент президент РФ не готовий до цього сценарію.
"Не випадково про деревину в публічне поле вкинув Патрушев – а він чітко відстоює точку зору умовних силовиків і прихильників "окопного мислення", - говорить Симонов.
Експерт переконаний, що Росія не зможе швидко переорієнтуватися із західних ринків збуту сировини на нові. Крім цього, РФ фактично не має реальних важелів впливу на Захід, якому Росія цікава лише як ринок збуту і постачальника сировинних товарів.
Симонов вважає, що погрози Москви перекрити постачання нафти і газу в Європу ризиковані для самого Кремля: Росія не зможе знайти швидких маркетингових альтернатив і позбудеться джерел надходження засобів до існування.
"Навіть проти Фінляндії це вийде нам боком. Істерична реакція призведе до того, що Фінляндія вступить в НАТО, і нам легше від цього точно не буде", - зазначив директор Фонду національної енергобезпеки.
Чинні санкції Заходу проти Росії зачіпають доступ на європейський фінансовий ринок для деяких банків РФ, торгівлю зброєю і поруч товарів подвійного призначення, а також експорт деяких технологій, пов'язаних з енергетикою.
У відповідь на санкції Заходу Росія в минулому році ввела свої обмежувальні заходи: заборону на поставки значної частини харчової продукції з західних країн, а також створила відповідний список нев'їзних громадян США та ЄС.
Нові погрози посилити ці обмеження прозвучали з Москви після того, як 22 червня Рада ЄС продовжила санкції відносно Росії до 31 січня 2016 року. До цього ЄС продовжив на рік санкції проти анексованого Росією Криму. Міністр економічного розвитку РФ Олексій Улюкаєв до засідання Ради ЄС, 19 червня, заявляв, що якщо Євросоюз продовжить санкції проти Росії, Москва продовжить дію продуктового ембарго.
На початку червня Заступник голови МЗС Росії Сергій Рябков назвав складання так званого "чорного списака" або списку нев'їзних в РФ законної сумірною відповіддю на дії Євросоюзу. "Складання списків нев'їзних в РФ - це не примха, не якась примха з російської сторони. Це законна, співмірна відповідна міра на неприйнятні обмеження на в'їзд в Євросоюз під надуманими приводами російських представників", - заявив Рябков.