Греція і кредитори домовилися, що грецький уряд повинен провести приватизацію державного майна і таким чином залучити 50 мільярдів євро. Це була одна із спірних умов, на якій наполягали МВФ і ЄС під час переговорів про новий кредит для південноєвропейської країни.
Але ця мета нереалістична. До того ж, названа сума в 50 мільярдів євро не нова. Про це сьогодні на сторінках Der Spiegel пише оглядач Давід Бекінг.
"Саме таку суму називали в якості кінцевої цілі приватизаційної програми ще в 2011 році, коли прем'єр-міністром був Георгіос Папандреу. Тоді Афіни гордо заявляли про найбільшу приватизацію в світі, в рамках якої планувався продаж багатьох держкомпаній, зокрема енергетичних Depa і Hellenic Petroleum", - йдеться в статті.
Тоді ж збиралися продати морські порти в Піреї і Салоніках, а також кількох аеропортів. Але насправді Греції вдалося продати лише деякі компанії. Всього попередньому уряду вдалося виручити три мільярди євро замість запланованих 50 мільярдів. Оглядач нагадує, що ще в 2012 році в Афінах державне відомство з питань приватизації визнало, що така мета нереалістична.
А зараз соратники прем'єр-міністра Алексіса Ціпраса виступають проти продажу деяких дорогих об'єктів. Зокрема, "Сіріза" не хочуть передачі грецький 14 аеропортів німецькій компанії Fraport.
"Сьогодні сума в 50 мільярдів євро така ж недосяжна, як і чотири роки тому. За нинішніх умов швидкість приватизації значно важливіша, ніж максимальний прибуток від неї", - прокоментував експерт Німецького інституту економічних досліджень Александр Крітікос.
Тим часом, криза в Греції триває. Профспілки оголосили страйк, а Ціпрас відчайдушно шукає підтримку парламенту. У середу відбудуться демонстрації і мітинги. Також профспілка закликала жителів столиці зібратися ввечері на площі Синтагма біля будівлі грецького парламенту.
Раніше повідомлялося, що лідери ЄС підтвердили досягнення угоди з Грецією. Пізніше Ціпрас заявив, що Греція домоглася реструктуризації боргу і отримання 35 млрд євро в обмін на важкі реформи.
Також Reuters повідомляло, на які компроміси в кінцевому підсумку пішли в Греції і в ЄС заради угоди.
Пізніше FT повідомило подробиці перебігу переговорів, в яких президент Франції Франсуа Олланд підтримав Грецію.
У неділю, 12 липня Єврогрупа назвала умови для надання Греції фінансової допомоги в розмірі 86 млрд євро. Дана програма жорстких економічних заходів має бути затверджена в парламенті Греції до 15 липня.
Греція не виплатила МВФ частина боргу до 1 липня, чим фактично оголосила дефолт. На референдумі 5 липня грецький народ висловився проти ухвалення умов кредиторів - 61,31% сказали "ні". При цьому грецький прем'єр Алексіс Ціпрас і його команда агітувала греків сказати "ні" кредиторам, щоб нібито покращити переговорну позицію Греції перед МВФ, ЄЦБ та Євросоюзом. У той же час, як повідомляють західні ЗМІ, референдум практично ні на що не вплинув - в кінцевому підсумку Греція була змушена прийняти основні вимоги кредиторів, від яких вперто відмовлялася місяці переговорів.