Розроблена Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру концепція реформування діючої системи земельних відносин припускає два етапи аграрної реформи, пише в статті ZN.UA глава Держгеокадастра Максим Мартинюк.
На першому етапі, після закінчення терміну дії мораторію з 2016 року, буде відкрито продаж сільгоспземель державної форми власності. На другому, з 2019 року, - ринок відкриють для продажу землі громадянами.
Концепція являє собою пакет з шести законопроектів, з яких лише один - "Про обіг земель" є повноцінним новим законом, інші ж змінюють чинні нормативні акти, що, за словами Мартинюка, "дозволяє сподіватися на їх проходження у парламенті".
Ключове і водночас найскладніше питання проведення земельної реформи - це запуск ринку землі.
"Ми пропонуємо двоетапний варіант. Перший етап - з 1 січня 2016 року - передбачає продаж сільгоспземель державної форми власності", - пише Мартинюк.
Завдання першого етапу - згладити цінові коливання, які однозначно будуть прагнути вниз. Перша хвиля буде наймасовішою з точки зору пропозиції, і для неї характерні мінімальні ціни.
Право на купівлю землі отримають тільки громадяни України. Іноземці та юрособи на цьому етапі виключені з ринку.
На думку глави Держгеокадастра, у купівлі державних земель будуть зацікавлені агрохолдинги. Але не варто перебільшувати небезпеку від них, каже він, - більша частина ринку зайнята компаніями середнього розміру. Потенційно агрохолдинги можуть бути зацікавлені в покупці близько 4 млн га землі, що становить 10% земель сільськогосподарського призначення в Україні.
"Якщо ми побачимо, що модель не спрацює, то постане питання про розширення кола покупців, але все одно зі значними обмеженнями в частині юрисдикції", - продовжує Мартиненко.
Продаж сільгоспземлі буде можливим тільки через аукціони. Самі аукціони повинні бути прозорими, зручними, з залученням максимальної кількості учасників.
"Цього можна досягти, тільки перевівши їх в онлайн, на електронний майданчик", - зазначає чиновник, додаючи, що зараз якраз закінчується розробка такого проекту електронних аукціонів за підтримки європейських консультантів з проекту Єврокомісії Twinning за іспанської зразком. "Це назавжди має зняти питання щодо прозорості процедур і доступністю інфраструктури", - упевнений він.
Дозволяючи продаж державних земель, необхідно закрити дірки у безаукціонній передачі в приватну власність. На переконання Мартиненко, безоплатна приватизація - "корупційна діра, цей механізм не стимулює фермерство, він просто дозволяє наживатися чиновникам".
Так, пропонується скоротити норми безоплатної приватизації під особисте сільське господарство - з нинішніх двох до одного гектара, упорядкувати процес розпаювання земель при приватизації держпідприємств.
Другий етап
Після того, як перший етап пройде успішно, будуть виявлені і нівельовані ризики, а ціна землі підніметься до ринкової, можна буде відкрити доступ на ринок громадянам.
"Ми прописуємо в законі норму, що певні його статті почнуть діяти з 2019 р. - на нашу думку, це можна вважати робочим варіантом старту повноцінного ринку землі", - пише Мартиненко.
До цього моменту на ринку землі вже повинен бути створений державний оператор, завданням якого буде викуп у людей ділянок за фіксованою ціною (в ролі такого держагента розглядається один з державних банків, а не створена з нуля нова структура, як це вже було з Земельним банком).
Ще один аспект, який давно потребує врегулювання, - це посилення відповідальності за самозахоплення землі. Зокрема пропонуються такі ніколи раніше не використовувані методи, як конфіскація на користь держави врожаю, вирощеного на самозахопленій землі, введення кримінальної відповідальності юросіб і, нарешті, визначення органу, який може здійснювати контроль за землекористуванням.
"Перераховані новації - найбільш необхідні кроки для того, щоб розморозити земельні відносини і дати стимул до розвитку", - резюмує глава Госгеокадастра.
Більше про реформу земельних відносин читайте в статті Максима Мартинюка "Земельна реформа: компромісний сценарій" у свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна".