В Україні дуже жорстко стоїть питання необхідності реформування пенсійної системи. Незважаючи на "зарплатну" реформу, закладену в нині чинному Податковому кодексі, через її неефективність так і залишилося невирішеним головне питання, заради якого цю реформу і затівали - наповнення Пенсійного фонду.
Про це в статті для DT.UA пише Юлія Самаєва.
"Важливо розуміти, що ЄСВ наповнює Пенсійний фонд. Його зниження спричиняє дефіцит фонду, що покривається з держбюджету, ресурси якого зараз обмежені, як ніколи. І наповнити бюджет можна тільки податками. А отже, при зниженні ЄСВ усе одно має відбутися збільшення податкового навантаження. При цьому навантаження на фонд оплати праці в Україні вже найбільше в Європі і, напевно, у світі. Саме тому бізнес іде в "тінь", - пояснив DT.UA Ілля Несходовський.
Очевидне зачароване коло й абсолютне нерозуміння Мінфіном, що з цією проблемою робити. Вживаючи точкових заходів, уряд не бачить масштабу проблеми, не бачить мети, заради якої здійснює реформи, зазначає автор статті.
Сьогодні, за оцінками Мінсоцполітики, на тіньовому ринку праці щороку виплачується 200 млрд грн тіньової заробітної плати, внаслідок чого Пенсійний фонд рік у рік недоодержує понад 70 млрд грн. Його дефіцит зростає щорічно і в бюджеті року нинішнього збільшений на третину, до 28,8 млрд грн. Це не все, ще 61,9 млрд грн трансфертів піде на фінансування пенсій за спеціальними пенсійними програмами для депутатів, держслужбовців, військових, суддів та інших.
Очевидно, плануючи такі видатки, Мінфін розраховував на додаткові 40 млрд грн, отримані від детінізації. Тільки от ніякої детінізації не буде. Як і резервів для покриття дефіциту ПФ. І якщо стосовно інших сфер Кабмін хоча б анонсує реформи, то про реформу Пенсійного фонду, який вносить чималу лепту у формування квазіфіскального бюджетного дефіциту, не йдеться. На превеликий жаль, на Грушевського досі ще бояться порушувати дражливі питання, адже пенсіонерів в Україні близько 14 млн, і всі вони - потенційний електорат.
Разом з тим пенсійна реформа необхідна Україні, як повітря. З урахуванням колосального обсягу "сірих" зарплат, 20 млн працездатного населення не в змозі прогодувати зростаючу кількість пенсіонерів. У 2014 р. платники податків сплатили 166,9 млрд грн ЄСВ, ще 64,6 млрд були профінансовані державою. 2015-го ситуація з ЄСВ принципово не зміниться. А от ресурси держбюджету можуть вичерпатися, якщо врахувати нереалістичні плани надходжень з інших податків і зборів, які з величезною ймовірністю не буде виконано.
При цьому пенсійні видатки в структурі держбюджету зростають невблаганно: з 14% у 2004 р. до 26% - 2014-го. Держвидатки на охорону здоров'я торік становили близько 9 млрд грн, оборону - 16 млрд, освіту - 32 млрд. А от на виплату пенсій пішло понад 82 млрд грн. Україна - світовий лідер за питомою вагою пенсійних видатків, які у нас становлять 17% ВВП. Ми обійшли Німеччину, Францію, Японію, Іспанію, Швецію, США, Нідерланди, Польщу й багато інших країн. От тільки при цьому середня пенсія в Україні не перевищує 1,5 тис грн, що менше 84 євро, а в Німеччині вона становить 970 євро, Іспанії - 850, Польщі - 195 євро.
"Стає зрозуміло, що пенсійна система себе давно вичерпала, тож її реформа - це лише справа часу. Та кожен новий уряд це питання відкладає на потім, щоб не забруднити себе непопулярними новаціями. Зроблені на сьогодні кроки виглядають смішними. Ні зменшення пенсій суддям і нардепам із 70 до 60% від заробітної плати, ні скасування дострокового виходу на пенсію, ні скасування 13-гривневої доплати пенсіонерам, що проживають у Чорнобильській зоні, проблеми не вирішують", - йдеться в статті.
Детальніше читайте в статті Юлії Самаєвої Єдиний соціальний пшик.