UA / RU
Підтримати ZN.ua

Популізм і завищені бюджетні очікування вбивають легальний бізнес

В Україні працює неприродна модель, коли витратна частина держбюджету формується з урахуванням можливостей економіки згенерувати певний обсяг податкових платежів, а спочатку встановлюється необхідний обсяг витрат, а під нього "припасовується" фактично "план" доходів.

Занадто оптимістичні макроекономічні прогнози Кабміну в 2013 році на тлі "роздутої" видаткової частини держкошторису штучно формують завищені очікування щодо наповнення бюджету та призводять до невиправданого посилення фіскального тиску на легальний бізнес. Таку думку висловили опитані ZN.UA експерти.

Зокрема, завідувач відділу економіко-математичного моделювання, аналізу і прогнозів НДІ фінансового права Артем Вдовиченко зазначив, що в Україні працює неприродна модель, коли витратна частина держбюджету формується з урахуванням можливостей економіки згенерувати певний обсяг податкових платежів, а спочатку встановлюється необхідний обсяг витрат, а під нього "припасовується" фактично "план" доходів.

"Логіка життя "по коштах" полягає в тому, що уряд здійснює приблизну оцінку майбутніх доходів і потім в цих межах планує наступні витрати. В Україні ж все відбувається в зворотному напрямку: не визначають доходи витрати, а навпаки", - зазначив учений.

З такою оцінкою погоджується і керівник податково-юридичної практики E&Y, глава податкового комітету Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) Володимир Котенко. "Такі підходи навряд чи доречно намагатися пояснити виключно необхідністю виконання державою своїх соціальних зобов'язань (хоча логічність існування деяких з них, до речі, теж не завадило б критично оцінити). У будь-якому випадку формування бюджету виходячи з потреб, а не з наявних можливостей, завжди залишає простір для підозр щодо закладення в бюджет витрат на фінансування різних "хотілок" певних людей", - говорить він.

При цьому, як зазначає старший радник "Альфа-Банку" (Україна) Роман Шпек, держбюджет в 2013 році недоотримає значні суми доходів "за рахунок масштабу цифр" через невідповідність макропрогнозів (ВВП, інфляції, курсу) реальному стану справ в економіці.

"Перевищення збору податків над планом не може вважатися показником ефективності, зокрема, фіскального відомства. Така оцінка повинна відштовхуватися від співвідношення збирання податків і темпів економічного зростання і зростання виробництва. І вже звичайно ефективність не може оцінюватися кількісними показниками перевірок", - констатує директор аналітичної групи Da Vinci AG Анатолій Баронін.

Виконавчий директор CASE Ukraine Дмитро Боярчук впевнений, що розробники бюджету повинні базуватися на песимістичному сценарії динаміки економіки. Інакше уряд буде приречений на хронічне накопичення боргів, через що на якомусь етапі держава може очікувати невиконання зобов'язань. Крім того, він зазначає, що суспільство має дозріти до усвідомлення необхідності контролю за публічними фінансами (в т.ч. на низовому рівні), і насамперед з точки зору витрат.

Нагадаємо, як прогнозували експерти, за підсумками поточного року держбюджет недоотримає, принаймні, 20-45 млрд грн через уповільнення економіки і невиправдані прогнози уряду щодо зростання ВВП, інфляції, курсу.

Більше читайте у статті Василя Пасочника "Перепланування бюджетного планування" у свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна". !zn

Читайте також:

Без скорочення податкових пільг ситуація з надходженнями до держбюджету кардинально не покращиться, - експерт

Кредити в Україні такі дорогі через неякісну бюджетну політику уряду

У Нацбанку вважають, що поточний курс гривні не шкодить конкурентоспроможності експорту