Українцям призовного віку залишилося трохи більше тижня, щоб виконати формальності, передбачені Законом про мобілізацію. Потреба в оновленні даних також стосується осіб, які перебувають за кордоном, зокрема в Польщі.
Громадянам, які не виконають цього обов'язку, не будуть продовжені та не видаватимуться документи, що дають право на перебування за кордоном. Як наслідок, люди, чиї паспорти мають короткий термін дії, можуть втратити можливість подорожувати та працювати після закінчення терміну дії чинних документів.
На думку польських HR-експертів, це не призведе до раптового відтоку українців з ринку праці країни, проте існує певне занепокоєння, пише Business Insider.
Індустрія вже готується до потенційного відтоку українців і закликає створити умови для мігрантів з Азії та Америки.
“Якщо ми як держава будемо діяти радикально щодо таких людей, вони почнуть переїжджати в менш репресивні країни Західної Європи”, – наголошує Гжегож Куліш, експерт BCC з ринку праці та президент правління агенції з працевлаштування Weegree.
За даними польського уряду, на кінець березня 2024 року на страховому обліку перебувало 762,2 тисячі працівників з України. Близько 52% з них – це чоловіки. Більшість із них працюють у сфері будівництва, промисловості, логістики, сільського господарства, а також у торгівлі.
Найбільше занепокоєння виникає у польських роботодавців, в чиїх компаніях через профіль бізнесу переважають чоловіки. Це пов'язано з характером роботи або позмінністю.
За словами експертів, такі умови не обов’язково стимулюватимуть працевлаштування жінок, під опікою яких часто є діти чи люди похилого віку. Водночас легка та харчова промисловість такого занепокоєння не виявляють.
Частина українців приїхала у Польщу ще до повномасштабного вторгнення і безперервно перебуває в країні щонайменше п’ять років. Вони зможуть продовжувати працювати та подати заяву на продовження чи видачу документів, які дають змогу легально працювати та перебувати в Польщі на основі, наприклад, карти довготермінового резидента.
У свою чергу особи, які одружені з польками або мають польське походження, можуть претендувати на отримання посвідки на постійне проживання, карти поляка чи польського громадянства.
Однак ці можливості не будуть доступні для чоловіків, які перетнули польський кордон після 24 лютого 2022 року, і це може змусити їх шукати вихід.
Наразі у Польщі не беруться оцінювати, скільки чоловіків залишать польський ринок праці, адже це залежатиме від різних факторів, передусім від політичних та адміністративних рішень в Україні та масштабів мобілізації.
Наразі, вважають експерти, немає факторів, які могли б призвести до примусового видворення працівників з Польщі.
Польські підприємства вже зіштовхнулися із відтоком працівників, зокрема і з України, які переїхали в інші країни ЄС, де пропонують вищі зарплати. Тож закон про мобілізацію стане лише додатковим фактором, який може збільшити масштаби виїзду. Однак експерт не очікує, що це спричинить раптовий, великий чи різкий відтік працівників.
Відтак різні підходи окремих країн до виконання українського закону можуть мати величезний вплив на те, що відбуватиметься в Польщі.
Експерти не виключають сценарію, коли українці призовного віку постануть перед вибором: або повернутися в країну і брати участь у війні, або залишитися за кордоном у безпечних для себе та своїх родин умовах. Вони припускають, що більшість із них не повертатимуться в Україну та шукатимуть роботу в сірій зоні, або ж намагатимуться отримати довідку про непридатність до служби через стан здоров’я.
Тож фахівці закликають уряд унормувати політику щодо трудової міграції та пільг для громадян із країн Азії та Південної Америки. Запровадження пільг для таких економічних мігрантів має бути пріоритетом нинішньої влади, вважають вони. Це може стати найпростішим способом заповнити кадрові прогалини в польських компаніях на робочих некваліфікованих посадах.
“Перш за все, нам потрібно прискорити процедури легалізації перебування та роботи для кандидатів з Азії чи Латинської Америки. Однак треба пам'ятати, що замінити українців один до одного вони не зможуть. Я не говорю про це в цифровому контексті, тому що, наприклад, в Індії людські обсяги в рази перевищують потреби нашого ринку праці. Я думаю про культурні та трудові відмінності, які стануть великою проблемою для роботодавців. Якщо нам доведеться залучати працівників з далеких країн, ми швидко втратимо українців чи білорусів”, – вважає Гжегож Куліш, експерт ринку праці компанії BCC.