Головна хвороба вітчизняного податкового реформування - міра узагальнення. "Реформатори" і навколореформаторське оточення розглядають проблеми оподаткування з висоти пташиного польоту, що дозволяє "не помічати" незручних і взагалі мало важливих для реформаторів деталей, незрозумілих ні їм, ні виборцю, вважає доктор юридичних наук, професор кафедри фінансового права Київського національного університету Данило Гетманцев. Про це він пише у своїй статті "Податкова реформа: до радикальності прогресивні норми закону повністю нівелюються правозастосовчою практикою" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".
На думку автора, "запит суспільства на поверхневий підхід до складних питань породжує цілу касту експертів, що оперують виключно простими до примітивності шаблонами, що пояснюють будь-яку проблему, дозволяють призначати ворогів і рятують невибагливого споживача від необхідності думати. Одним з таких шаблонів, що стоять в ієрархії аргументації будь-якої сучасної "експертної" дискусії рівня привокзальної пивної, десь між "немає грошей, тому що крадуть" і "у всьому винні олігархи", є теза про недосконалість, заплутаність, штучну складність і недалекість українського податкового законодавства, яка набула у нас аксіоматичної сили. Убогість вітчизняного податкового права, на думку "експертів", посилюється на тлі досконалості податкового законодавства тих країн ЄС і США, де "все добре", все краще ніж у нас, до спільності з якими ми прагнемо з таким неабияким натхненням, незважаючи на повну відсутність взаємності".
У той же час, за словами професора Гетьманцева, "недосконалість податкового закону - його постійна невід'ємна якість, обумовлена самою природою податкових відносин, динаміка яких вимагає постійної доробки його тексту".
Автор зазначає, що "Податковий кодекс, прийнятий в 2010 р. і в подальшому системно допрацьовуваний, є якщо не одним з кращих, то, принаймні, далеко не найгіршим зразком податкової кодифікації у світі. Закон містить, можливо, не досконалі, але чіткі і вже відпрацьовані на практиці ефективні механізми, деякі з яких є набагато більш прогресивними, ніж їхні закордонні аналоги. До того ж він простіше зарубіжних аналогів".
На думку професора, в нашій країні "Правильна і необхідна ідея реформування податкового законодавства підміняється фарсом у вигляді популярних у народі ідей про зменшення ставок або взагалі скасування податків. Ми не працюємо над якістю податкового закону, процедур адміністрування, інституту відповідальності і т. д., поступово удосконалюючи їх - ми дискредитуємо ідею оподаткування як таку феєричними безвідповідальними фантазіями, повністю вбиваючи віру платника податку ефективність будь-яких змін у нашій країні. Ми робимо з податковою реформою те, що попередня влада зробила з податковим законом. І це насправді страшно".