При розробці законопроекту про трансферне ціноутворення найбільші українські компанії подають зауваження, частина яких були враховані податківцями, - випливає з їх відповідей на запит ZN.UA. "Нами було внесено низку пропозицій, частина з яких вже враховані, а інші знаходяться в процесі розгляду. Так, було враховано пропозицію щодо збільшення цінового порогу, так званих контрольованих угод з 10 млн до 50 млн, що значно скорочує процес підготовки документації", - повідомили в компанії EastOne Віктора Пінчука.
У EastOne також відзначили, що в процесі роботи і обговорення "знаходяться в т.ч. пропозиції, щоб при моніторингу трансфертних цін зберегти існуючий 20% коридор можливих відхилень від звичайних цін, коли товари не залишають митну територію України, а також при поставці продукції з використанням торгових будинків, розташованих в неофшорних країнах (Росії, Казахстані, Білорусі, США) замість 5% маржі передбачити більш гнучке формулювання поняття "звичайної ціни", яка б враховувала місцеві податкові правила і торгові звичаї цих країн.
У свою чергу директор Group DF (Дмитра Фірташа) Борис Краснянський в коментарях ZN.UA позитивно відгукнувся про притягнення податківцями до обговорення законопроекту про ТЦ представників великого бізнесу. Однак топ-менеджер Group DF зазначив, що вимагає доопрацювання, зокрема, норма про мінімальні суми операцій, які підпадають під перевірки.
"Запропонований оборот у 50 млн грн на рік, на наш погляд, дуже низький для початкової стадії впровадження систем трансфертного ціноутворення. Ні податкова адміністрація, ні бізнес не будуть у змозі виконувати вимоги закону. У бізнесу немає для цього досвіду, необхідних ресурсів, а податкова буде не в змозі обробити такий потік інформації. На нашу думку, розумний поріг на початковому етапі впровадження становить 500 млн грн", - додав топ-менеджер Group DF.
У свою чергу, в ДТЕК Ріната Ахметова (головна компанія бізнес-групи СКМ - за запитом ZN.UA не відповіла) помітили, що оскільки законопроект про ТЦ ще не зареєстрований у Верховній Раді, "коментувати його вплив на бізнес і шанси на проходження в парламенті передчасно".
Нагадаємо, що 16 січня міністр доходів і зборів Олександр Клименко представив на засіданні Кабміну законопроект про трансферне ціноутворення, який був підготовлений податківцями спільно з експертами PwC. Документ був затверджений урядом.
Цей законопроект повинен сприяти в боротьбі з одним з наймасштабніших способів мінімізації оподаткування, через який з України з-під оподаткування виводиться близько 100 млрд грн. щорічно (дані ДПСУ). Як наслідок, держбюджет недоотримує 20-25 млрд грн. Здійснюється це, насамперед, через реалізацію вітчизняної продукції за заниженими цінами пов'язаним особам (тобто переважно в рамках однієї фінансово-промислової групи) в країни з більш низьким податковим навантаженням, ніж в Україні.
На бізнес покладається новий обов'язок: повідомляти в Міністерство доходів і зборів про угоди між пов'язаними особами та з резидентами зарубіжних низькоподаткових юрисдикцій, що перевищують 50 мільйонів гривень на рік на одного контрагента. Великий бізнес, на додаток до цього, буде зобов'язаний документально обґрунтувати ринковий рівень цін у таких угодах.
Подробиці читайте в свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна" у статті Василя Пасочника "Велика трансферна битва: перший раунд". !zn
Читайте також:
Недоплачувати податки в Україні можна цілком легально, - експерт
Металурги, хіміки, аграрії отримають "трансферні" потурання
Експортерам дадуть два з половиною роки на пристосування до податкових нововведень