Коли російські війська наблизилися до Києва на початку вторгнення минулого року, працівники популярної пекарні «Завертайло» закрили магазин і почали безкоштовно готувати салати для солдатів, які захищали місто. Запаси вичерпалися, коли навколо Києва точилися бої, а фінанси пекарні обвалилися, оскільки менеджери продовжували виплачувати зарплати співробітникам.
«Бізнес повністю зупинився, і доходів не передбачалося. Потрібно було докласти багато зусиль, щоб повільно перезапустити бізнес», - сказала Анна Завертайло, засновниця пекарні.
Але зусилля окупилися. Цієї весни Завертайло відкрила другу пекарню в Києві завдяки зростаючому попиту, оскільки життя в столиці поступово пристосовувалося до умов воєнного часу і повернулося до якоїсь подоби буденності.
«Перед нами відкрилися нові можливості», - каже Вікторія Коломієць, операційний директор компанії «Завертайло».
New York Times пише, що розширення пекарні вписується в більш широке, хоч і скромне економічне відновлення в Україні. Виробництво в Україні все ще значно менше, ніж до війни, зрештою, повномасштабне вторгнення Росії скоротило українську економіку на третину. Але за прогнозами Світового банку, цього року українське виробництво зросте на 3,5%. Зростання зумовлене збільшенням внутрішніх витрат і підкріплене стабільним припливом іноземної фінансової допомоги.
Економісти кажуть, що економіці України знадобиться багато років, щоб повернутися до довоєнного рівня, а прогнози під час запеклих бойових дій можуть бути неточними.
«Попереду величезні виклики, серед яких дороговартісна відбудова зруйнованих міст країни, дефіцит державного бюджету, який продовжуватиме зростати в міру затягування війни, а також нестача робочої сили, спричинена втечею українців від війни та мобілізацією громадян працездатного віку для участі в бойових діях», - пише New York Times.
Тим не менш, місцеві аналітики та бізнесмени кажуть, що після майже 20 місяців війни з'явилося відчуття стійкості та відносної стабільності, що підвищує довіру серед споживачів та інвесторів.
«Українська економіка адаптується до війни», - сказала Олена Білан, головний економіст київського інвестиційного банку Dragon Capital.
Вона додала, що люди перейшли від «режиму економії» до ситуації, коли вони «почуваються більш розкутими і починають більше витрачати». У нещодавньому звіті Світовий банк підрахував, що приватне споживання в Україні цього року зросте на 5% після того, як минулого року воно скоротилося більш ніж на чверть. У таких містах, як Київ і Дніпро, які знаходяться далеко від зони бойових дій, але залишаються під загрозою російських повітряних атак, клієнти повертаються до знову відкритих ресторанів і ходять в магазини.
«Сьогодні більшість українців розуміють, що війна може затягнутися, і їм потрібно продовжувати жити в цих нових обставинах», - сказав Андрій Черуха, засновник компанії «Етнодім», яка виробляє вишиванки.
За його словами, продажі в його магазині цього року зросли втричі порівняно з минулим, частково завдяки зростанню патріотизму. Українці, додав Черуха, «продовжують працювати і купувати одяг та інші речі, які, можливо, не вважаються предметами першої необхідності, але стали способом підтримувати відчуття нормального життя».
Співвласниця кав'ярні First Point Espresso Bar на Подолі Ольга Кустенко сказала, що людям потрібна рутина, щоб впоратися з війною. За її словами, клієнти повернулися до її кафе, тому що вони шукають знайоме місце для проведення часу. Цієї весни вона відкрила друге кафе, щоб задовольнити зростаючий попит.
Вищі, ніж очікувалося, витрати спонукали фінансові установи підвищити свої економічні прогнози. Минулого тижня Міжнародний валютний фонд спрогнозував, що загальний обсяг виробництва в країні цього року зросте на 2%, що дещо менш оптимістично, ніж прогноз Світового банку, але значно краще, ніж початковий прогноз падіння на 3%.
Безумовно, економіка України зростає з низької бази після того, як перший рік війни зруйнував основні економічні активи країни. Металургійний комбінат «Азовсталь», на який припадала п'ята частина українського виробництва сталі, був зруйнований у боях за Маріуполь минулого року.
Темпи зростання також можуть бути поганим показником економічного здоров'я країни у воєнний час, оскільки випуск продукції часто завищується за рахунок військового виробництва, яке замовляє уряд. Український уряд спрямовує значну частину свого бюджету на виплату зарплат військовослужбовцям та підтримку виробництва озброєнь.
Але економісти кажуть, що здатність України адаптуватися до різних викликів воєнного часу, наприклад, підтримувати постачання електроенергії, незважаючи на зимову кампанію Москви проти енергетичної інфраструктури, допомогла вивести економіку на стабілізаційний шлях.
«З середини лютого у нас не було дефіциту електроенергії. Це був перший позитивний фактор, який підштовхнув виробництво до зростання», - сказала Білан.
Ще однією ознакою стійкості стало те, що минулого місяця Україна експортувала понад 110 тисяч Мегават-годин електроенергії, це рекордний обсяг для 2023 року. Втім, це все ще тільки невелика частка від того експорту, який був до ударів Росії по енергосистемі.
За оцінками Світового банку, загальний обсяг українського експорту продовжить скорочуватися цього року, а потім зросте на 15% наступного року і на 30% у 2025 році, що буде потенційним економічним рятівним колом, якщо війна затягнеться. Так само, як і в Росії, економіка України дедалі більше перебудовується навколо війни. Більше половини урядових витрат наступного року, приблизно 46 мільярдів доларів, буде спрямовано на оборону.
Але через низькі податкові надходження для фінансування цих витрат дефіцит бюджету України наступного року сягне 21% від ВВП, - сказав минулого тижня прем'єр-міністр Денис Шмигаль. Він додав, що для покриття цього дефіциту його уряду знадобиться фінансова допомога у розмірі 42 мільярдів доларів. Цю суму може виявитися важко отримати, оскільки підтримка України з боку США, які стали найбільшим фінансовим спонсором Києва, зменшується, а увага світу відволікається на війну між Ізраїлем і ХАМАС в Секторі Гази.
«Український бізнес також стикається з нестачею робочої сили, оскільки чоловіків призивають до армії, а також в результаті потоку біженців після вторгнення Росії минулого року. Понад 6 мільйонів українців - майже 15% довоєнного населення - залишаються за межами країни, і майже чверть з них не впевнені, чи повернуться після закінчення війни, згідно з нещодавнім опитуванням ООН», - йдеться в статті.
У своїй пекарні Завертайло розповіла, що з усіх сил намагається найняти більше персоналу, але місяці війни навчили її, як перетворювати проблеми на можливості. Минулого року пекарня звернулася до клієнтів з проханням передати безкоштовну каву для солдатів, спосіб підтримати боротьбу України і водночас відродити бізнес. Програма зібрала понад 40 тисяч доларів.