Бажання населення та бізнесу максимально розмістити вільну гривню на валютному паркінгу в період зимових свят стало основним драйвером пришвидшеної девальвації в останню декаду грудня.
Не так давно зимові свята були періодом, коли на спробу продати валюту касири відповідали, що у них гривні на її придбання немає, а «трударі» чорного ринку гривню мали, але встановлювали на прийом долара, євро та злотого нереально низькі курси. Маржа у валютчиків саме в передсвяткові дні була просто захмарна. Проте за останні десять років національна грошова одиниця полегшала вп’ятеро. І відтоді листопад і грудень були переважно періодами не продажу валюти, а навпаки, ажіотажного попиту на долари та євро.
Не став винятком і поточний рік. Єдиним днем останнього двомісячного періоду, коли продаж валюти зовсім трохи, але переважав купівлю, став передріздвяний вівторок 24 грудня. Люди економили весь рік, проте дозволили собі придбати до святкового столу більше, ніж зазвичай, тому здавали заначки.
Продаж перевищував купівлю в 260 разів
Зовсім небагато експертів прогнозували, що долар наприкінці поточного року таки подолає психологічну планку в 42 грн за долар США, але це таки сталося на міжбанку. НБУ станом на 24 грудня встановив курс 41,99 грн/дол. Це історичний рекорд. Але міжбанк успішно перескочив цей рівень, а готівковий ринок уже тестує наступні проміжні зупинки на шляху до позначки 43 грн/дол. Враховуючи темпи девальвації гривні, такий рівень, ймовірно, буде дуже швидко подоланий.
Валютний ринок України перетворився на «місто», де всі автомашини рухаються в одному напрямку. А так звана керована девальвація подеколи потребує неадекватно великих обсягів валютного «поливу». Тому пожежна команда не завжди справляється. Станом на 20 грудня 2024 року регулятор лише на міжбанку за поточний рік реалізував 32,9 млрд дол. Купівля ж становила «копійчані» 126 млн дол.
На завершення картини року попрацював грудень. Саме у грудні валютний ринок зафіксував цілу низку рекордів курсу долара.
Депозитна політика банків — not friendly
Зовсім недружні умови залучення коштів юридичних і фізичних осіб у банківську систему також спричиняють поступовий перетік гривневих доходів і заощаджень у валютну подушку або навіть в інші юрисдикції.
А певні представники великих європейських фінансових груп в Україні демонструють небажання взагалі залучати гривневі ресурси. Зокрема, з 1 листопада вони зменшили відсоток нарахування з 6,5 до 4,5% річних за вкладами в гривні, розміщеними на рік. Українські банки, звісно, пропонують суттєво більше, проте навіть їхні підвищені відсотки реальної інфляції не перекривають.
Валютні ж відсотки за вкладами в усій фінансовій системі вже давно просто мізерні. Торік деякі установи взагалі пропонували за валюту від’ємні відсотки. Проте й річні в діапазоні від 0,25 до 1,5% складно назвати винагородою.
Однак уже наступного року зі зменшенням зовнішніх траншів винагорода за розміщення валюти в фінансових установах, найшвидше, значно зросте. От тільки чи не буде запізно? Адже вже зараз виштовхувальна політика відносно валютних заощаджень призводить до втечі особистих фінансів за кордон.
Зокрема, у сусідній Польщі деякі провідні державні банки запросто працюють з українськими клієнтами, які постійно проживають в Україні. Все, що потрібно, — лише звичайна «біометрика» та подеколи (коли йдеться про дуже значну суму євро або злотих) довідка про доходи, перекладена польською мовою. Та й податок на відсотковий дохід із депозиту у сусідів менший — 19%. В Україні ж після податкових нововведень — 23%.
Населення руйнує ринок
Традиційний грудневий вал бюджетних видатків, політика валютних послаблень, прискорена інфляція, суттєве та неочікуване зниження темпів зростання ВВП у третьому кварталі (четвертий квартал обіцяє те саме)… А ще негативне новинне тло: непроста ситуація в економіці, лихоманка на ринку трудових ресурсів, очікування нових комунальних тарифів для населення й тарифів для бізнесу, дефіцит енергопостачання тощо. Тому бажання гравців ринку «пересвяткувати» у доларах та євро цілком закономірне.
Як наслідок — пікові за 2,5 року значення валютних інтервенцій на міжбанку. Лише за один із тижнів грудня на підтримку гривні витрачено із засік НБУ рекордні 1,42 млрд дол. Ще в першій половині минулого року така сума зазвичай витрачалася за весь місяць. А в мирні часи її могло б вистачити навіть на рік.
У жовтні населення України продало комерційним банкам готівкової та безготівкової валюти на суму 1,611 млрд дол., а придбало на 3,006 млрд дол. Чиста купівля валюти становила 1,394 млрд дол. Тобто купили протягом місяця рекордну за останні 12 років суму. В листопаді відповідні цифри були лише трохи меншими.
У розрізі 12 місяців скупка валюти перевищить 11 млрд дол. Чиста купівля (сальдо купівля / продаж) поточного року в 2,3 разу перевищує минулорічні показники.
Технічний аналіз також не на користь гривні. Приміром, оцінимо швидкість девальвації національної грошової одиниці цього року. На 1 січня курс долара становив майже 38 грн. Станом на 24 грудня цей показник — 41 грн 99 коп. на міжбанку (готівка значно вища).
Отже, швидкість середньорічної гривневої девальвації зразка 2024-го — 10,5%. Методика професійних валютних трейдерів вказує на курс 46 грн 39 коп. за один «зелений» наприкінці наступного року.
Звісно, неможливо вирахувати математично точно курси. Проте порівнянні обсяги зовнішніх траншів у розрізі 2024-го та 2025-го, психологічний настрій учасників ринку, співставні розміри золотовалютних резервів — усе це вказує на те, що наступного року темпи знецінення гривні, ймовірно, будуть схожими з процесами поточного року. Якщо, звісно, не припливе «білий», «чорний» чи «сірий» лебідь або цілий натовп таких «птахів».
Математична константа
Шалене скуповування валюти в Україні триває. Добре, що Нацбанк на фініші року затоварений валютою фінансових союзників. Він усе ще рясно «засіває» ринок. От і зараз, після того як гривня занадто швидко провалилася за «42», лише чергові валютні інтервенції від НБУ у фантастичних розмірах змогли на Різдво трохи заспокоїти міжбанк.
Та рано чи пізно настане час, коли вдовольняти такий попит буде нічим. Яким чином тоді підпиратимуть гігантський гривневий навіс у вигляді відносно короткострокової гривні в банках?
Відсоткова ставка, як демонструє досвід Туреччини, як амортизатор спрацьовує не завжди. А тому ризики форс-мажорного сценарію на валютному ринку України таки існують. Американський долар, як і євро, як і будь-які фіатні гроші, історично втрачають вагу. Але в Україні в результаті ні долар, ні євро, ні злотий суттєво дешевшати в найближчому майбутньому не будуть. Дорога валюта в Україні — це математична константа.
Чи довіряти методиці технічного аналізу, кожен вирішує самостійно, як і те, де краще «припаркувати» власні фінанси до і після Нового року.