У Верховній Раді провели засідання тимчасової слідчої комісії щодо злочинів у сфері грального бізнесу, під час якого виявилося, що до держбюджету податками від «ігорки» за рік надходить лише 1,2% від загального обороту, повідомив член ТСК Олексій Жмеренецький. Він розповів, яким чином власники ігорного бізнесу уникають сплати податків.
«Сукупний оборот легальної та нелегальної «ігорки» в Україні 12-15 млрд грн на місяць, тобто до 180 млрд грн на рік. При цьому, податків до державного бюджету за 2022 рік надійшло 730 мільйонів гривень, а ліцензійних зборів – 1,166 млрд грн, що разом складає близько 1,9 млрд грн на рік, тобто - близько 1,2% з обороту. Водночас за оцінками Служби безпеки України - 95% всіх компаній на ринку не платять податки взагалі», – написав Жмеренецький у Facebook.
За його словами, є кілька схем, за допомогою яких учасники ігорного ринку уникають сплати податків. Найпопулярнішою є так званий метчінг.
«Шість банків, у змові зі співробітниками Національного банку, із мережами супермаркетів та мережами автозаправних станцій запустили систему виплати тіньових зарплат працівникам цих мереж. Коли гравець якогось онлайн-казино поповнює рахунок для ставок і отримує свої віртуальні бали для гри, то реальні гроші йдуть на сервер платіжної системи під виглядом переказу для якоїсь випадкової приватної особи, а фактично йдуть якомусь продавцю магазину чи прибиральниці заправки», – пояснив Жмеренецький.
За його словами, такий переказ може «висіти» тижнями у платіжній системі, поки не буде визначений кінцевий отримувач. Таким чином, за словами народного депутата, зарплата умовної прибиральниці заправки надходить протягом місяця частинами у вигляді переказів від випадкових гравців казино.
«Банки з рахунків яких гравці перераховують гроші також ігнорують те, що переказ не містить даних про кінцевого отримувача грошей, а «зависає» в системі. Замість цієї чорної зарплати, магазини та заправки надають гральним компаніям готівку. Далі за цю готівку компанії купують зерно в «чорних» фермерів, яке вивозиться за кордон, а виручені від продажу зерна за кордоном гроші отримують власники гральних компаній», – додав член ТСК.
Крім того, як зазначив Жмеренецький, гроші можуть виводитись через криптовалюту. Служба безпеки оцінює відмивання коштів таким чином у 54 млрд грн на рік, або 30% з обороту «ігорки». За словами члена ТСК, це валовий дохід організаторів.
Жмеренецький пояснив, що 25% від вказаної суми йде на витрати для організації злочинної схеми – хабарі та заробіток всіх посередників. Загалом, це 13 млрд грн. Ще 5%, за словами депутата, йде на нелегальну рекламу гральних інструментів.
«Тобто, чистий прибуток гральних компаній складає 36 мільярдів гривень на рік, або 20% від загального обороту, які отримують організатори за кордоном без жодних податків і обліку. Державний бюджет щорічно втрачає близько 10 млрд гривень податків», – додав депутат.
За його словами, ще однією схемою є «міскодінг». Суть її в тому, що гравці поповнюють рахунки на гральних сайтах для ставок, але ці платежі надходять у банк із кодом купівлі квітів, чи фільмів. Або ж гравці перераховують кошти із правильним кодом 7995 транзакцій, але далі вже банк у змові з гральними компаніями направляє ці кошти на фіктивні рахунки.
«В Україні таким злочинним способом діяло дев’ять банків, із яких шість банків – системно, вони обслуговували абсолютну більшість усіх незаконних переказів «ігорки» в країні. А один із цих банків обслуговує половину всіх незаконних операцій досі», – зазначив Жмеренецький.
Він зазначив, що у схемах масово використовуються платіжні термінали, так звані пейбокси. Як пояснив депутат, по ночах на них генеруються тисячі фіктивних транзакцій нібито між картками фізосіб. У таких злочинних схемах, за словами членка ТСК, фігурують 2 млн банківських карток та 120 платіжних терміналів.
«До вересня 2022 року ніхто з органів влади типу «не знав» про існування цих схем. Нацбанк «не помічав», що по рахункам ганяють схемні транзакції, поки повністю не змінили кадровий склад відповідного департаменту. Державний Фінансовий моніторинг також не помічав цих транзакцій, бо виявляється саме банки та фінансові компанії (тобто, в нашому випадку злочинці) мають їм про таке повідомляти, як первинні суб‘єкти фінмоніторингу», – зазначив Жмеренецький.
За його словами, СБУ та Бюро економічної безпеки відкрили 45 кримінальних справ. Однак, як стверджує Жмеренецький, досі продовжує працювати один банк, який обслуговує половину усіх нелегальних транзакцій грального бізнесу в країні.
«Усі про це знають і обіцяють найближчим часом зупинити, коли розберуться як… Серед підозрюваних – співробітники Нацбанку, банків та фінтех компаній, які надавали програмне забезпечення для махінацій... Через ці схеми залишається можливість «ганяти» гроші між Україною та Росією. Зараз вивчаємо схеми і окрім «розборок» з органами влади будемо «латати» всі виявлені дірки в законодавстві», – додав депутат.
Раніше повідомлялося, що гральний бізнес знайшов, як ховати від держави оборот близько десь 10 млрд грн на місяць. І в цьому йому допомагали 8 приватних і один державний банк.