У п'ятницю, 30 грудня, для світового ринку акцій закінчився найгірший рік із часів фінансової кризи 2008 року.
Це був рік боротьби центральних банків за стримування інфляції, а також внаслідок війни в Україні, яка викликала потужні хвилі, що пронеслися ринками активів, пише Financial Times.
Ключові факти:
- Індекс MSCI All-World акцій розвинених і ринків, що розвиваються, втратив майже п'яту частину своєї вартості, при цьому біржі від Уолл-стріт до Шанхаю і Франкфурта зазнали істотних втрат.
- Ринки облігацій також пережили активний продаж: прибутковість 10-річних державних облігацій США, глобальний стандарт вартості довгострокових позичок, підскочила до 3,8% з приблизно 1,5% наприкінці минулого року.
- Зростання долара на 9% по відношенню до 6 основних валют чинило додатковий тиск на багато ринків. Особливо сильно постраждали країни, що розвиваються, оскільки вони часто беруть кредити в доларах, а ціни на багато ключових імпортних товарів, таких як сира нафта, також оцінюються у валюті США.
- Безрадісний рік для фінансових ринків настав, коли центральні банки на чолі з Федеральною резервною системою США збільшили вартість запозичень у спробі контролювати найсильніший за останні десятиліття період інфляції.
- Tesla, виробник електромобілів, втратив цього року майже дві третини своєї вартості,
- а виробник чіпів Nvidia – 50%.
- Акції американських технологічних титанів Apple та Microsoft впали майже на 30%,
- тоді як Alphabet, материнська компанія Google, втратила майже 40%,
- а власник Facebook Meta упав на 64%.
- Цього року фондовий індикатор S&P 500 знизився на 19%, а орієнтований на технологію Nasdaq Composite – на 33%.
- За даними Financial Times, з початку 2022 року вартість ринку криптовалюту впала на $1,7 трлн.
- Повномасштабне вторгнення Росії в Україну в лютому ще більше ускладнило картину для інвесторів, порушивши ланцюжки поставок основної сировини та ще більше посилюючи серйозний напад інфляції.
- Наприкінці жовтня вартість найбільших технологічних компаній США було знецінено майже на $1 трлн. Їхнє стрімке зростання зупинилося через уповільнення світової економіки та зростання тиску на витрати.
- Amazon шокував Уолл-стріт слабким прогнозом доходів на четвертий квартал, коли святкові покупки зазвичай підтримують його доходи. Американська компанія електронної комерції зазначила, що виручка за цей період, ймовірно, буде на $15 млрд нижче за прогнозовані аналітиками $155 млрд. Amazon і Microsoft заявили, що зростання їхнього бізнесу хмарних обчислень сповільнилося більше, ніж очікувалося, оскільки клієнти прагнули знизити свої витрати.
- Європейська технологічна галузь втратила цього року $400 млрд. ринкової вартості, а венчурне фінансування скоротилося на 18%. Сукупна вартість державних та приватних технологічних компаній у Європі впала до $2,7 трлн, порівняно з $3,1 трлн наприкінці 2021 року. Серед причин падіння названо високі відсоткові ставки, війну в Україні та скорочення кадрового резерву.
- Цього року ринкова вартість найбільших світових медіакомпаній була знецінена більш ніж на $500 млрд, оскільки інвестори незадоволені революцією потокового мовлення, що спричинило історичне падіння цін на акції мовних та розважальних груп.
Шість банків Уолл-стріт, зокрема JPMorgan, Bank of America, Wells Fargo, Citigroup, Goldman Sachs і Morgan Stanley, швидко наближаються до прибутку $1 трлн за 10-річний період, позначки вони досягнуть наприкінці цього місяця або в перші кілька тижнів. 2023 року.
Перспективи наступного, 2023 року, теж не надто райдужні. Згідно з прогнозом Європейського центрального банку (ЄЦБ) очікується, що середньорічне зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) єврозони наступного року суттєво сповільниться – з 3,4% у поточному до 0,5% у 2023 році, але після цього почне відновлюватись – до 1,9% та 1,8%.
Незважаючи на зниження вартості енергоносіїв, інфляція продовжить зростання у 2023 році на 6,3%. В ЄЦБ вважають, що інфляція повернеться до цільових значень не раніше 2025 року. ЄЦБ вважає, що «стеля» цін на нафту і газ буде ефективною.
Головним викликом для економіки єврозони стане нестача енергоресурсів. Останні можуть бути не просто дорогими, а й у дефіциті. Це спричинить зниження обсягів промислового виробництва та зростання безробіття.