Держава останнім часом відкрито зазначає про неминучість значного зростання податків, щоб мати змогу залатати багатомільярдні (зазначають, що діра сягає 5 млрд дол.) військові касові розриви держбюджету-2024. Чи не основним інструментом розв’язання проблеми вважають збільшення прямих податків. Приміром, особливу надію (потенційно до 90 млрд грн для бюджету) в уряді покладають на зростання більш як утричі (з 1,5 до 5%) військового збору, що є елементом оподаткування зарплат і доходів громадян. Проте існує ж іще тіньова економіка, яка може стати головним джерелом додаткових доходів держбюджету. Там ховаються величезні суми — понад 250 млрд грн на рік.
Товари низької вартості
До переліку найпоширеніших схем уникнення сплати податків, поряд із зарплатами «у конвертах» і контрафактом, входять як безперечний лідер останніх років сірий імпорт і контрабанда. Однією із схем по мінімізації податків на імпорт є «поштова контрабанда», що передбачає застосування у неправомірний спосіб преференцій, наданих міжнародними договорами (наприклад Кіотською конвенцією) і національним податковим законодавством.
Зокрема, мова про маскування ввезення промислових партій товарів на митну територію України під виглядом звільнених від оподаткування міжнародних поштових або кур'єрських відправлень товарів низької вартості (low-value goods/consignments, або скорочено ТНВ). До того ж ТНВ, за загальною практикою, підпадають під спрощений процес декларування та оформлення, тобто фактично ані контролю, ані податків.
Гроші для війни
Напівлегальна транскордонна торгівля з використанням міжнародних посилок і ТНВ не є національною особливістю України. Вона стала великою бюджетною проблемою багатьох країн, що історично пропонували неоподатковуваний рівень для малого імпорту — мінімальне (de minimis) звільнення. Наприклад, у країнах ЄС de minimis у цілях справляння ПДВ перебував на рівні 22 євро та був скасований 2021 року. Оцінки європейських експертів минулого року показали, що 65% посилок, які ввозилися до ЄС, були недооцінені у митних деклараціях, а бюджет щорічно втрачав 1 млрд євро.
Саме тому чимало юрисдикцій сьогодні вимушено переглядають модель податкового та митного адміністрування товарів низької вартості. А їхній досвід, зокрема ЄС, до якого ми прагнемо вступити найближчим часом, може дати відповідь на запитання: «Де брати гроші для війни?». Для розуміння масштабу питання, за інформацією Міністерства фінансів України, кількість і вартість міжнародних поштових та експрес-відправлень, які були ввезені в Україну протягом 2021–2023 років, становить 153,1 млн штук загальною вартістю 157,5 млрд грн.
Модель продавця
Світовим флагманом змін механізму адміністрування міжнародних посилок стала так звана модель продавця або постачальника (vendor model), коли обов’язок стягування податків покладається не на митницю, а на нерезидента — постачальника товарів у країну.
Що зробило vendor model оптимальною? Відповідь одним із перших у світі отримав уряд Австралії, замовивши вченим 2017 року відповідне дослідження:
- модель має покращити податковий нейтралітет між імпортованими та проданими всередині країни товарами низької вартості та допомогти уникнути серйозних збоїв для споживачів під час імпорту товарів;
- ефективність інших запропонованих моделей не знайшла підтвердження;
- з урахуванням рішення про стягнення податку на товари й послуги (аналог ПДВ) з імпортних товарів низької вартості та поточні обмеження альтернатив «модель постачальника» (мала назву legislated model) є найбільш прийнятною.
У ЄС «модель продавця» отримала назву «єдине вікно» (One Stop Shop, OSS) і була поступово (з 2015 року) реалізована як спрощена система декларування та сплати ПДВ для дистанційних продажів послуг і товарів як усередині Співтовариства (схема the Union), так і до імпортованих із третіх країн (схема non-Union). Останній апгрейд моделі (VAT in the Digital Age), проведений у липні 2021 року, значно розширив «єдине вікно», а також запровадив нове «імпортне єдине вікно» (Import OSS).
Import OSS для міжнародних посилок
Система дозволяє підприємствам, що не входять до ЄС (постачальникам і маркетплейсам), реєструвати, декларувати та звітувати про ПДВ в одній державі — члені ЄС (держава ідентифікації) для своїх продажів клієнтам (як кінцевим споживачам, так і підприємствам) у всіх інших державах — членах ЄС.
Постачальник може вільно обирати країну ЄС, у якій він реєструється. Після реєстрації податкові органи в державі ідентифікації видають постачальнику ідентифікаційний номер платника ПДВ IOSS, що надається митним органам ЄС. Митні органи при отриманні ідентифікаційного номера платника ПДВ IOSS у наборі даних митної декларації проведуть автоматичну перевірку її дійсності за базою даних ідентифікаційних номерів платника ПДВ IOSS. Якщо номер IOSS дійсний, а вартість партії товару не перевищує 150 євро, митні органи не вимагають сплати ПДВ з товарів низької вартості, ввезених за IOSS.
Митні органи готують щомісячний список, що містить загальну вартість імпорту товарів низької вартості, задекларованих в ЄС, для кожного ідентифікаційного номера платника ПДВ IOSS на основі митних декларацій, поданих у кожній державі — члені ЄС. Агреговані щомісячні списки доступні податковим органам ЄС. Податкові органи порівнюватимуть загальну вартість операцій, задекларованих при ввезенні за кожним ідентифікаційним номером платника ПДВ IOSS, з деклараціями ПДВ IOSS.
Платники податку, які використовують OSS, зобов'язані подавати в електронному вигляді декларацію з ПДВ за кожен календарний квартал. Документ містить детальну інформацію про обсяги продажів і ПДВ у кожній державі — члені ЄС. Далі компанія сплачує єдиний платіж з ПДВ, а потім держава ідентифікації розподіляє ці гроші між різними державами — членами Співтовариства.
Режим також включає спеціальні домовленості, згідно з якими продавці та торговельні майданчики можуть альтернативно передавати збір імпортного ПДВ операторам поштового зв'язку, експрес-перевізникам і митним агентам.
Як спрацював OSS у Європі
Результати реформи дійсно вражають. За даними Єврокомісії, протягом 2022 року через розширений портал OSS 130 тис. компаній сплатили понад 17 млрд євро з внутрішніх онлайн-продажів і 2,5 млрд євро ПДВ від імпорту товарів, що включали нові надходження внаслідок скасування звільнення від ПДВ. Загалом надходження від ПДВ, зібрані з допомогою OSS, зросли на 26%.
На сьогодні vendor model уже застосовано більш як у 30 країнах світу, зокрема у Австралії (2018), Великій Британії (2021), Новій Зеландії (2023), Нігерії (2024) і Норвегії (2024). Vendor model вже була інтегрована в Україні для імпортних цифрових послуг (так званий ПДВ на Google, що діє з 1 січня 2022 року згідно із законом №1525), додавши торік до бюджету нашої країни понад 8,5 млрд грн.
Таким чином, відповідно до проєвропейського руху України та сучасного світового досвіду податкова перспектива виглядає оптимальною. Замість простого збільшення прямих податків здійснюється інституціональний перехід податкового та митного адміністрування міжнародних поштових і кур'єрських відправлень, зокрема товарів низької вартості, до комплексної національної системи переміщення товарів через кордон на основі «моделі продавця».