При доставці теплоносія від його виробника до споживача втрачається до 40-45% тепла. Причини - зношеність тепломереж і морально застарілі системи регулювання відпуску теплової енергії, відсутність засобів обліку.
Як пише в статті DT.UA автор Сергій Пінчук, це випливає з тексту оновленої Енергетичної стратегії України.
Зокрема в затвердженій Кабміном стратегії зазначається, що більшість мереж і джерел тепла "не мають засобів інструментального контролю теплових втрат, тому точної інформації про втрати немає".
"Оціночно вони складають не менше 30%, а насправді можуть бути й більшими. Значні обсяги втрат тепла в теплових мережах пов'язані з їх незадовільним фізичним станом, сьогодні зношеність магістральних і розподільних мереж досягає 70% їх загальної протяжності", - зазначають автори стратегії.
Крім того, "...морально застарілі групові та центральні теплопункти мають недосконалі системи регулювання відпуску теплової енергії по температурі повітря. Це служить причиною додаткових втрат теплової енергії, які оцінюються в 10-15%".
тобто сумарно тепловтрати від виробника теплоносія до споживача оцінюються на рівні 40-45%!
Відповідь на питання "хто за це платить?" також міститься в Енергостратегії. Згідно з документом, тариф обчислюється на стадії відпустки теплоносія в мережу і формується він "від витрат".
"Діюча практика обчислення тарифів на теплову енергію на стадії її відпустки в мережі призводить до відсутності фінансових стимулів до реконструкції тепломереж, що зумовлює низькі темпи їх відновлення. Що стосується інвестицій в основний обладнання ТЕЦ і котелень, то діючий порядок призначення тарифів на теплову енергію регулятором за принципом "від витрат" істотно знижує зацікавленість в реальному підвищенні ефективності системи центрального теплопостачання", йдеться в документі.
"Фактично нікого не цікавить, якої якості, а точніше температури, теплоносій отримують споживачі - все вже оплачено. І це при тому, що розробники Енергостратегії визнають: системи централізованого теплопостачання мають значні втрати виробленої теплової енергії на стадії транспортування і розподілу тепла, часто трапляються аварії тепломереж..." - пише Сергій Пінчук.
Втім, в майбутньому заплановані зміни, які повинні стимулювати операторів ринку інвестувати в зношені мережі або встановлювати засоби обліку, оскільки в уряді не задоволені принципами формування тарифу на послуги теплопостачання.
Один з таких заходів - налагодження всеосяжного автоматичного контролю та комерційного обліку теплових потоків на всіх стадіях виробництва, транспортування, розподілу та використання теплової енергії. Це створить необхідні економічні передумови для впровадження енергоефективних проектів у сфері реконструкції зношених сьогодні теплових мереж з підвищенням їх економічності і надійності.
Зазначимо, що фактичний відпуск теплової енергії всіма джерелами систем центрального теплопостачання в останні роки становить близько 140 млн Гкал на рік з тенденцією до подальшого зниження (станом на 2010 р. загальна кількість опалювальних котелень в системі теплопостачання країни становило 33312 одиниць; потенціал сумарного виробництва теплоенергії перевищував 750 млн Гкал на рік). Загальна протяжність теплових мереж у системі опалювальних котелень - 33,8 тис. км в двотрубному вимірі.
Основними споживачами теплової енергії в Україні є житлово-комунальні господарства (ЖКГ) і безпосередньо населення - близько 70%.
До систем централізованого теплопостачання підключені близько 11 млн квартир, переважно в містах і селищах міського типу. Близько 7 млн домогосподарств, більшою частиною низькоповерхова забудови, користуються системами індивідуального теплопостачання.
Докладніше читайте у статті Сергія Пінчука "Тарифи на тепло: чому так дорого?!" в свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна". !zn
Читайте також:
Тарифи на тепло в Україні - гіпотетичні, а нормативи втрат тепла не відповідають дійсним
Жителі тільки 43% будинків знають, скільки насправді вони споживають води і газу