Діалог української влади з кредиторами щодо реструктуризації зовнішнього державного боргу України в значній мірі ускладнює відсторонена позиція російського Фонду національного добробуту, який викупив українські ОВДП в грудні 2013-го за 3 млрд дол.
Про це в статті ZN.UA пише економічний оглядач Юлія Самаєва.
На думку Олександра Паращія, керівника аналітичного відділу Concorde Capital, основна інтрига зараз - буде чи не буде погашений російський купон у 20-х числах.
"І тут треба враховувати ще один момент, що наприкінці червня уряд Росії вирішуватиме питання про нашу знижку на газ на наступний квартал, а може, і не на один. Від того, чи заплатимо ми ті 75 млн, багато в чому залежить результат цього рішення, - пояснює експерт. - Нашому уряду в цій ситуації слід добре подумати, як діяти, адже, з одного боку, невиплата загрожує нам втратою знижки на газ. А з іншого - усі кредитори пильно стежать за тим, як Україна вчинить у цій ситуації".
Російська сторона до комітету кредиторів, з яким веде переговори наш уряд, не ввійшла. За словами Наталії Яресько, про позицію Москви щодо реструктуризації нашої позики вона дізнається виключно з виступів російського міністра фінансів Антона Сілуанова в ЗМІ, і виступи ці нічого доброго Україні не обіцяють. Суть їх зводиться до того, що Росія купувала єврооблігації виключно заради підтримки української економіки, умови були для російської сторони непривабливими, і інакше як допомогою цю угоду не назвеш, а головне, немає ніяких сумнівів у тому, що борг цей є виключно офіційним.
Насправді останнє посилання принципове, тому що статус заборгованості є вирішальним для результату переговорів. Якщо зобов'язання Києва за євробондами грудня 2013-го буде визнано офіційним боргом, то не повернути його буде складно, а відносини з МВФ можуть зіпсуватися. Згідно з LIA policy, на яку, до слова, посилалася у своєму останньому виступі і Крістін Лагард, МВФ вважає неприпустимими неврегульовані заборгованості перед офіційними кредиторами, відповідно, програма допомоги фонду для України під загрозою.
"Якщо цей борг буде визнаний державним, крім можливих проблем з МВФ, можуть виникнути й цілком справедливі політичні мотиви цього боргу не платити. Для всіх, на мій погляд, було б простіше не порушувати всього цього складного геополітичного підґрунтя й визнати цей борг комерційним", - запевняє DT.UA Олександр Паращій.
"Кремль робить усе, щоб ускладнити процес реструктуризації. Сама юридична конструкція цього боргу дуже суперечлива, і про це говорить не тільки українська сторона, а вся світова фінансова громадськість. Російська влада свідомо сконструювала цей фінансовий інструмент у такий спосіб, щоб за будь-якого розвитку ситуації мати можливість вносити юридичні колізії", - переконаний Олександр Вальчишен, керівник аналітичного підрозділу групи "Інвестиційний Капітал Україна".
З іншого боку, аргументи на користь визнання цього боргу комерційним конструктивніші.
"Де-юре, це борг комерційний, оскільки немає ніяких міждержавних угод з цього приводу. Україна, випустивши ці облігації на пред'явника, у цьому разі навіть не зобов'язана була знати, хто є їхнім покупцем. І власники цих паперів мають ті самі права та обов'язки, що й власники інших єврооблігацій. Де-факто, днями Петро Порошенко в інтерв'ю заявив, що українська влада не знає, як ставитися до цього боргу. Хоча, на мій погляд, уже давно треба було б визначитися, - небезпідставно зауважує Олександр Паращій. - Таке незнання зрозуміле, коли воно виходить від російської сторони, вона дійсно ще не визначилася. Росія боїться визнати цей борг міждержавним, оскільки Україна тоді може почати використовувати його як "компенсацію" за анексію Криму, військовий конфлікт у Донбасі та ін. З іншого боку, вони не хочуть визнавати його комерційним, інакше вони уже давно вступили б у комітет кредиторів і взяли участь у переговорах про реструктуризацію".
"На сьогодні небажання російської сторони вести переговори - це її головний козир, адже як тільки Росія приєднається до клубу кредиторів, вона сама визнає цей борг комерційним. Насправді ситуація така: усі, хто хоче обговорювати реструктуризацію, увійшли до комітету кредиторів, ті ж, хто хоче просто дочекатися рішення, чекають. Росія цілком може опинитися серед них. Вона вичікує, і якщо комітет кредиторів, у тому числі від їхнього імені, доможеться гарних умов реструктуризації, вона це рішення підтримає і в реструктуризації візьме участь. Якщо ж умови її не влаштують, продовжить наполягати на тому, що цей борг є офіційним. І як у такому разі складуться відносини України та МВФ, велике питання", - пояснює автор статті.
Докладніше читайте в статті Юлії Самаєвої Примус до дефолту у свіжому номері тижневика "Дзеркало тижня. Україна".