Промислово-комерційний банк Китаю, Банк Китаю, Будівельний банк Китаю та Сільськогосподарський банк Китаю протягом 14 місяців, які закінчилися у березні-2023, збільшили свою сукупну частку активів у Росії з $2,2 млрд до $9,7 млрд, пише Financial Times з посиланням на дані Російського центрального банку.
Дії китайських банків є частиною переходу Росії до використання юаня як резервної валюти замість долара США та євро.
"Кредити китайських банків російським банкам та кредитним організаціям, які здебільшого є прикладом того, як юань посідає місце доларів та євро, свідчать про те, що санкції роблять свою справу", - сказав Андрій Онопрієнко, заступник директора з розвитку Київської школи економіки.
Зростання торгівлі юанями підкреслює економічну орієнтацію Росії на Китай, у 2022 році обсяг торгівлі між двома країнами досяг рекордного рівня $185 млрд.
До торішнього вторгнення в Україну понад 60% платежів за експорт Росії здійснювалося у валютах, які влада країни тепер називає "токсичними", таких як долар і євро, а частка юаня становила менше 1%. За даними Центрального банку РФ, частка "токсичних валют" в експортних платежах знизилася до менше 50%, а частка юаня вже складає 16%.
Загалом за 14 місяців до березня частка російських банківських активів, що належать іноземним кредиторам, знизилася з 6,2% до 4,9%.
За той же період австрійський Raiffeisen Bank - іноземний банк з найбільшим обсягом активів у Росії - збільшив свої активи в країні на понад 40%, з $20,5 млрд до $29,2 млрд. При цьому банк заявив, що розглядає можливість виходу з країни, і з березня скоротив свої активи до $25,5 млрд. Внаслідок реформ, проведених Кремлем влітку минулого року, іноземним банкам стало набагато складніше продавати свої російські дочірні компанії. У п'ятницю заступник міністра фінансів Росії Олексій Моїсеєв підтвердив позицію уряду, яка перешкоджає продажу іноземних банків.