Під час Форуму «Діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади: виклики воєнного часу”, що відбувся 21 жовтня у Києві, віце-президент Торгово-промислової палати Михайло Непран підняв болюче для бізнесу питання. Він, зокрема запропонував змінити діючий порядок контролю за неповерненням валютної виручки.
«До нас зараз ідуть тисячі звернень суб’єктів ЗЕД. Вже рік той, хто проплачував, не може в Україну завезти товар, не може виконати зобов’язання. Адже майже рік минув, а порти як не працювали, так і не працюють. Залізниця ж, ми з вами прекрасно розуміємо, все завезти не може. Тому давайте створимо спрощену процедуру. Хай комісія при міністерстві економіки в решті-решт запрацює, а не йде по старих накатаних схемах, що створені ще до війни».
Михайло Непран вважає, що найшвидше вирішення цього питання в інтересах і держави, і бізнесу. Тому він попросив представників влади дати відповідні доручення для підготовки спрощеного порядку.
Проте його бачення проблеми не було підтримане присутнім на Форумі головою Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим, який пояснив своє бачення.
«Дійсно підприємства звертаються, але існує порядок, і Мінекономіки дає дозволи на відстрочку повернення валютної виручки, якщо до нього звертаються. Я знаю, що такі дозволи Мінекономіки дає».
Експерт також переконаний, що «Слід відмежувати підприємства, що дійсно, фізично не можуть завезти товар на територію України, в зв’язку з тим, що порти не працюють, від тих, що просто вирішили залишити валютну виручку за кордоном і не повертати. І таких, хто, користуючись нагодою, не хоче повертати валютну виручку в Україну, багато».
Інакше, на думку експерта, Україна не зможе забезпечити позитивний платіжний баланс держбюджету і таким чином зменшити тиск на гривню. Адже всі ці валютні обмеження відіграють неабияку роль аби утримати гривню. А це елемент нашого суверенітету на рівні з територією.
Раніше, у Мінекономіки порахували, як війна змінила структуру українського експорту.