Глобальних криз аж надто багато. Тому досить приємно дізнатися, що одна з тих, початок якої всі прогнозували, не почалася. Принаймні, поки що. Вторгнення Росії в Україну породило не безпідставні страхи перед початком глобальної продовольчої кризи на зразок тієї, яка спалахнула у 2007-2008 роках.
На Росію і Україну разом припадає приблизно третина глобального експорту пшениці. І багато країн з малими і середніми доходами, зокрема на Близькому Сході і в Африці, залежні від імпорту зерна. Україна і її партнери звинуватили Росію в тому, що вона використовує глобальний голод як геополітичний інструмент, - пише Financial Times.
Міжнародні поставки продовольства вже були уразливими після посух і поганих врожаїв у 2021 році. Глобальні запаси зерна, які служать запобіжником на випадок шоку, найменші за десятиліття. Зміни клімату зробили умови для аграріїв дуже мінливими. Ще в квітні цього року Індія обіцяла нагодувати світ, а потім у травні запровадила контроль експорту через поганий врожай.
Цього разу тривогу було скасовано. Глобальні ціни на продовольство, згідно з індексом Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, падають вже шостий місяць поспіль. І у вересні досягли рівня, який був до вторгнення Росії в Україну. Це результат хорошої політики чи удачі? Чи засвоїли уряди уроки 2007-2008 років, коли панічне обмеження експорту роздуло ціни ще більше? Яку роль зіграла зернова угода, яка допомогла відновити експорт пшениці і кукурудзи з України? Як вплине на ситуацію рішення Путіна призупинити, а потім відновити участь Росії в цих домовленостях?
Відповідь, схоже, в тому, що світу здебільшого пощастило. Експерт Інституту дослідження міжнародної продовольчої політики і колишній головний представник США на переговорах щодо аграрної торгівлі Джо Глаубер зауважив, що чудові врожаї в південній півкулі, зокрема в Австралії, Аргентині і Бразилії, швидко опустили ціни на кукурудзу і пшеницю. І це сталося ще до того, як у червні з’явилася зернова угода, яка розблокувала експорт з регіону Чорного моря. Тим часом, глобальна загроза зростання цін на мінеральні добрива була пом’якшена скороченням вартості газу, який грає роль ключового компонента в їхньому виробництві.
«Зернова угода була корисною, але не настільки. Україна подвоїла експорт зерна, але об’єми досі на 50% менші, ніж в 2021 році. У наступні тижні після оголошення про домовленості ціни на зерно скоротилися лише на 5%, а майже все подорожчання на 50% з лютого до піку в травні на той час вже було скасоване. Як свідчать дані Financial Times, Росія теж експортувала українське зерно, контрабандою продаючи його міжнародному ринку. Це був точно не прояв альтруїзму з її боку, але це хоча б збільшило глобальні запаси», - пише видання.
Financial Times зауважує, що в короткостроковій перспективі новий крах зернової угоди не буде катастрофою. І це трохи заспокоює, але також і підкреслює, що глобальні ринки все ще напружені. А запаси все ще малі, навіть без проблеми війни в Україні. Індекс Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН впав до того рівня, на якому він був у лютому. Але навіть тоді він був історично високим. Зараз його значення на приблизно 40% вище, ніж в 2020 році.
Критикувати міжнародні інститути не доводиться, тому що вони все ж змогли змусити скрипучу машину глобального управління працювати. Окрім зернової угоди ООН продовжив також підтримувати корисну Інформаційну систему аграрного ринку (AMIS), яка заспокоїла схильні до паніки уряди і переконала їх не обмежувати експорт через безпідставний страх перед дефіцитом.
СОТ теж гучно застерігав від запровадження небезпечних експортних заборон. А МВФ запустив спеціальне вікно кредитування на випадок продовольчого шоку для країн-імпортерів продовольства з низьким рівнем доходу та проблемами платіжного балансу. Світовий банк теж запустив схожу програму, щоб допомогти грошима.
Але з іншого боку це не мало сильного впливу. Згідно з правилами СОТ, уряди зберігають широкі можливості запроваджувати експортні обмеження. І ситуація не покращилася після появи слабкої угоди про продовольчу безпеку, яка була укладена в червні. Єгипет у вересні скасував експортний контроль, який він запровадив у березні для базових продуктів. Але це було зроблено на підставі ринкових міркувань, а не завдяки міжнародній координації. Загалом, деякі уряди, зокрема в ЄС, підвищили підтримку аграрного виробництва. Але це відбулося не досить радикально, щоб збільшити об’єми, які можна було б виставити на продаж.
Хоч це страшно звучить, але наступного року уникнути продовольчої кризи вдасться лише за умови, що погода буде хорошою. Уряди за підтримки міжнародних інститутів дещо покращили свій підхід до міжнародних продовольчих поставок, ніж це було під час кризи 15 років тому. Але показово, що рік чи два посух до 2022 року поставило ринки на край прірви. Урядам доведеться зробити значно більше, щоб не дозволити потрясінням створити загрозу масового голоду, якого світу пощастило уникнути цього року.