Верховна Рада відхилила законопроєкт №8178-1 про спрощення цільового призначення сільгоспземель для подальшої забудови, однак, це зовсім не означає, що від його філософії відмовиться Банкова, яка цей проєкт і просувала. Про це пише Георгій Могильний у статті для ZN.UA «Як законопроєкти №8178-1 і 8225 перетворюють державу на «царя Мідаса».
Експерт пояснив, які важливі нюанси для влади мав законопроєкт, відхилений Радою. І чому він може з'явитися знову, вже під іншим номером, у рамках можливої імплементації ііншого скандального закону - №5655, який чекає на підпис президента.
В ОПУ уже домовилися з низкою найбільших інвестиційних компаній про початок їхньої роботи в Україні після нашої перемоги. І йдеться про інвестиції в обсязі близько 100 млрд дол.
Ставка робиться й на ті норми, які містив законопроєкт №8178-1.
Експерт нагадав слова заступника голови офісу президента Ростислава Шурми, який презентував у медіа №8178-1. Представник ОП наполягає, що, законопроєкт «створює умови для приходу в Україну мільярдних інвестицій, знищує корупцію на земельному ринку та значно полегшує життя бізнесу».
«Щоб таку зміну провести, приватному власнику буде достатньо подати заявку до Державного земельного кадастру (ДЗК). Проєкт закону №8178-1 не передбачає примусового відчуження земель приватної власності для задоволення суспільних потреб, але офіційно спрямований на досягнення тієї самої мети — приватному бізнесу створюють умови, за яких він сам добровільно кинеться ці суспільні потреби задовольняти, використовуючи для цього власну землю», – пише автор.
Висвітлюючи позитив законопроєкту, представник ОП безумовно правий лише в одному.
«Ніякого відчутного негативного впливу на продовольчу безпеку і шалених втрат сільгоспземель від цього закону не буде. Наприклад, щоб побудувати нове багатоквартирне житло навіть для 10 мільйонів переселенців, вистачить і 0,1% існуючих у країні сільгоспземель. Для цілей промисловості потреби будуть такого самого порядку», – зазначає автор.
А от з усім іншим є нюанси.
За словами Могильного, іноземні компанії ані прямо, ані опосередковано не зможуть стати власниками дешевих сільгоспземель, щоб потім швидко змінити їх цільове призначення і розпочати забудову, бо на сьогодні це заборонено, і питання колись у майбутньому має вирішуватися на всеукраїнському референдумі. Тому, як пояснив автор, іноземні компанії зможуть купувати лише вже дорогу землю зі зміненим цільовим призначенням.
«На скільки відрізняються ціни сільгоспземель і земель житлової, громадської чи промислової забудови? Залежно від місця розташування ділянки ця різниця становить від десятків до сотень разів. Фактично кожен власник земельного паю в Україні зможе за час перетворитися на віртуального доларового мільйонера, — йому достатньо буде надіслати до ДЗК заяву і змінити цільове призначення своєї землі на максимально дороге», – йдеться у статті.
От тільки ці мільйони, як зазначив Могильний, будуть саме віртуальними, адже попит буде лише на десяті частки відсотка сільгоспземель із таким зміненим цільовим призначенням. Той, хто правильно все розрахує наперед і матиме необхідні зв’язки, абсолютно чесно і легально перетвориться на доларового мультимільйонера, виступаючи посередником для інвесторів.
«Мільйонерами також можуть легко стати впливові люди зі зв’язками в банківському секторі, — земля завжди вважалася ліквідним активом. Тож чому б із банку не вивести ліквідності через кредити із забезпеченням віртуально дорогої землі під житлову чи промислову забудови?», – пише Могильний.
Однак найбільша проблема, за його словами, полягає в тому, що законопроєкт №8178-1 передбачає можливість без урахування чи за відсутності містобудівної документації та без розробки проєктів землеустрою змінювати призначення сільгоспземель і на промислові, і на житлові.
«Промислові об’єкти розміщують окремо у відведених для цього промислових зонах не просто так, а з огляду на санітарні вимоги й необхідність визначити санітарно-захисні зони (СЗЗ), в яких заборонено розміщувати житло та соціальну інфраструктуру. І ці зони визначаються в містобудівній документації або встановлюються при розробці проєктів землеустрою — тих самих, потреба в яких проєктом закону скасовується», – додав Могильний.
Житло, як уже зазначалося вище, потребує значної кількості соціальної інфраструктури. Для визначення балансу території та резервування ділянок під соціальну інфраструктуру, як вказує автор, потрібно розробити містобудівну документацію, і не будь-яку, а детальні плани території.
За словами Могильного, будувати цю інфраструктуру зобов’язана місцева влада, думки якої про нову житлову забудову ніхто не питає. Водночас органи місцевого самоврядування не мають права відчужувати для цих цілей приватні земельні ділянки й навіть за наявності бажання та фінансового ресурсу не зможуть ліквідувати наслідки безконтрольної забудови території житлом.
«У результаті прийняття законопроєкту №8178-1 може виникнути пекельний коктейль із промислових об’єктів і житла в СЗЗ цих об’єктів, що унеможливить або використання житла, або роботу нових підприємств і призведе до відсутності навіть теоретичної можливості забезпечити мешканців нового житла необхідною соціальною інфраструктурою. Якщо цей законопроєкт ініційовано офісом президента, то, мабуть, саме так і має виглядати обіцяна президентом не просто відбудова зруйнованого, а відбудова в новій сучасній якості?», – підсумував Могильний.
Нагадаємо, у ВРУ до голосування готували законопроєкти №8178 і №8178-1, які спрощують механізм зміни цільового призначення сільськогосподарських земель, а також №8225 та №7528, що дозволяють примусово вилучати земельні ділянки під час відновлення. Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков заявив, що всі чотири документи сповнені корупційних ризиків.