Власний капітал (ВК) групи найбільших українських банків зменшився за минулий рік майже вдвічі (з 99 млрд грн до 54 млрд). Про це свідчать показники банків першої групи (за класифікацією НБУ, з активами більше 0,5% загальносистемних), опубліковані в поточному номері DT.UA.
Скорочення регулятивного капіталу (Н1) в цілому по групі склало 37,2 млрд грн (з 126,2 до 89 млрд). При цьому його адекватність (достатність – Н2), навпаки, зросла - з 6,0 до 10,8%.
При цьому у двох банків групи – Промінвестбанку і державного Укрексімбанку значення власного капіталу виявилося негативним. Так у Промінвестбанку ("дочка" російського ВЭБу) , після втрати 16,2 млрд. ВК за 2015 р., його значення склало мінус 10,1 млрд. При цьому в прес-службі Укрексімбанку, який DT.UA звернулося як в один з трьох найбільших банків, оголошених Нацбанком системними (інші два – Приватбанк та Ощадбанк) відмовилися давати які-небудь коментарі, пославшись на те, що звітність банку ще знаходиться на стадії підготовки.
Найбільшим власним капіталом за національними стандартами фінзвітності мали Приватбанк (27,54 млрд) і державний Ощадбанк (9,89 млрд.).
Як раніше повідомлялося, ще на початку року Кабмін оголосив про збільшення статутних капіталів Ощадбанку (4,96 млрд) та Укрексімбанку (9,32 млрд), а в Промінвестбанку, який виявився на межі введення тимчасової адміністрації, проблема капіталізації повинна бути хоча б частково вирішена за рахунок оголошеного наприкінці лютого вливання на 20 млрд грн (800 млн дол.).
Як пише автор статті, в якій опублікована звітність, Ю. Сколотяний, Нацбанк так і не опублікував результати минулорічних стрес-тестів по найбільшим банкам. При цьому в ЗМІ просочувалася інформація і про те, що загальна потреба в рекапіталізації системи оцінюється в 150-200 млрд. грн (і це – ще до останнього витка девальвації), а багато хто, в тому числі і найбільші банки, працюють з негативним капіталом. Нагадаємо, що другий раунд діагностичного обстеження 20 найбільших банків України було започатковано рівно рік тому – 24 квітня 2015-го. Згідно з програмою розширеного фінансування EFF з МВФ результати щодо оцінки потреби в капіталі 10-ти найбільших банків повинні були бути доступні ще наприкінці серпня минулого року, наступних 10-ти – в кінці жовтня. Протягом трьох місяців після цього банки повинні були підготувати плани докапіталізації. Однак після цього терміни завершення стрес-тестів та надання планів щодо рекапіталізації двічі переносилися – спочатку на кінець листопада 2015-го, а потім на 1 лютого 2016-го для першої десятки, і на 1 квітня – для другої. Відповідно, банки першої десятки повинні були забезпечити позитивне значення капіталу до 1 квітня 2016 року, а другий - до 1 травня 2016, значення достатності на рівні не менше 5% - до 1 вересня, 1 жовтня 2016 року відповідно.
З оприлюдненої публічно в нинішньому році фрагментарної інформації, потреба в докапіталізації отсутвовала у чотирьох з 20-ти найбільших банків, а п'ять установ вже виконали програму докапіталізації. Про решту підсумків і показників окремих банків, виходить, можна тільки здогадуватися.
Також можна поки тільки здогадуватися, наскільки від вищевказаних показників будуть відрізнятися очікувані фінрезультати банків за МСФЗ. Причому очевидно, що далеко не в кращу сторону, так як більш адекватні класифікація активів та оцінка ризиків передбачатимуть необхідність для банків зафіксувати значно менш привабливі показники результатів своєї діяльності.
Детальніше про стан української банківської системи читайте у статті "(Не)зараховані звіти" редактора відділу макроекономіки DT.UA Юрія Сколотяного у свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".