Останнім часом у низці опублікованих статей висловлюються захоплені відгуки про перші успіхи інвестицій в Україну з покриттям воєнних і політичних ризиків. Ідеться про публікації віцепрем’єра й міністра економіки Юлії Свириденко та статтю автора ZN.UA Людмили Симонової. Але погляньмо реально на те, що відбувається.
Отже, йдеться наразі про великі експортно-кредитні агентства (ЕКА) MIGA й DFC зі США, польську KUKЕ, німецьку Hermes Cover, французьку страхову компанію Bpifrance Assurance Export та ін.
Агентство Світового банку MIGA видало поліс компанії, що спеціалізується на інвестиціях у комерційну нерухомість із покриттям ризиків війни та масових заворушень, на суму 9,1 млн дол. Але тут постають запитання щодо конкретних умов страхування.
По-перше, ЕКА мають дуже специфічні особливості страхування, не властиві комерційним страховим компаніям. Ви не знайдете їх у відкритих джерелах. Наприклад, українське Експертно-кредитне агентство не публікує на сайті підсумків своєї діяльності зі страхування, зібраних премій і оплачених збитків, як це роблять усі комерційні страхові компанії.
По-друге, сума покриттів завжди значно менша, ніж сума інвестицій. У наведеному прикладі 9,1 млн дол. — це лише частина покриття, а сума самих інвестицій набагато більша. У скільки оцінюють інвестиції в такий логістичний хаб, можна приблизно визначити з умови 1 млн дол. на 1 га площі. Для зазначеного логістичного центру виділено площу в 140 га у Львівській області. Ось і вирахуйте передбачуваний обсяг інвестицій і його покриття.
По-третє, умов покриття воєнних ризиків не розкривають. Наприклад, покриття воєнних і політичних ризиків може включати лише компенсацію втрат у разі, якщо противник заволодів майном інвестора під час окупації територій або неможливо повернути валюту з різних причин.
Отже, покриття першого інвестиційного проєкту — це крапля в морі. Наразі це єдиний проєкт і лише на мільйони доларів, а Україні для покриття таких ризиків будуть потрібні мільярди.
В обох статтях автори посилаються на ухвалений Закон України №9015, який нібито є першим кроком до страхування воєнних ризиків. Цей закон має чітку орієнтацію на підтримку експорту, а не на потреби внутрішнього ринку. Це випливає з його назви: «Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності». Для цих цілей у країнах і створюють ЕКА, щоб підтримати своїх експортерів. Із цією ж метою й ухвалили закон, аби підтримати діяльність нашого ЕКА. До речі, сам закон №9015 має лише чотири пункти, авторський колектив — п’ятеро людей, але ініціаторів від депутатського корпусу втричі більше. Ось так працюють наші депутати нині, вносячи зміни до наявного закону.
Жодні закордонні інвестори не прийдуть до нашого ЕКА зі статутним фондом 2 млрд грн по захист своїх інвестицій. Вони заручаться підтримкою власних ЕКА, що існують уже десятки років і навіть століть. Із їхнім складом можна ознайомитися на сайті Бернського союзу. З таким розміром статутного фонду можна буде забезпечити захист деяких наших внутрішніх інвесторів, які захочуть вкласти власні або позикові кошти на відновлення та розвиток бізнесу.
Ще 1999 року Світовий банк видав книгу The Changing Role of Export Credit Agencies автора Malcolm Stephens. Зверніть увагу на рік випуску й назву книги. Вже тоді заговорили про зміну ролі ЕКА. Вже тоді висловлювали критичні зауваження щодо діяльності ЕКА у сфері страхування. Страхування в ЕКА не має нічого спільного з комерційним. Адже воно ведеться за бюджетні кошти держави. Й уряди хочуть, аби їхні ЕКА були беззбитковими, та водночас агентства часто залишаються «страховиками останньої інстанції», від яких очікують, що вони приймуть бізнес, який страховики приватного сектору брати не хочуть, замість того, щоб конкурувати з приватним сектором за той самий бізнес.
У багатьох закордонних ЕКА, гадаю, ліміти покриття воєнних ризиків для України теж обмежать. Ринок комерційного перестрахування воєнних ризиків Political Violence Insurance було закрито для України із січня 2022 року, тобто за місяць до початку масштабних воєнних дій. І тому, поки не розкриється ринок комерційного перестрахування, очікувати інвесторів можна буде лише за рахунок підтримки їхніми власними ЕКА. А чи погодяться інвестори на такі умови страхування? Це питання.
Знаковою подією був черговий приїзд пані Пенні Пріцкер, яку супроводжували представники приватного бізнесу США. Серед членів цієї делегації був представник найбільшого страхового брокера світу Marsh&McLennan. З огляду на це тепер проглядається такий сценарій відновлення зруйнованих і будівництва нових об’єктів в Україні. Інвесторам зі США та інших країн покриття воєнних ризиків забезпечують власні ЕКА, а страхові продукти комерційного ринку страхування їм забезпечать безпосередньо брокери у своїх країнах, оскільки з 1 січня 2024 року в частині діяльності страхових посередників починає діяти положення Закону України «Про страхування». Якщо прийдуть французькі інвестори, брокери забезпечать їм страхування, як у себе вдома: і страхування десятилітньої гарантії, і страхування майнового збитку інвестора, й усі ризики на будівництві, включно зі страхуванням невід’ємних дефектів (Inherent Defects Insurance, IDI). Тим більше в Україні вже є дочірні фірми всіх трьох найбільших брокерів світу.
Нашим страховим компаніям теж дістанеться великий шматок пирога в регіонах, коли вони обслуговуватимуть потреби громад у відновленні зруйнованих і будівництві підприємств місцевого значення в межах малого та середнього бізнесу.
Уже тепер професійним об’єднанням страховиків варто подумати про створення відповідного пулу, який зможе брати на себе воєнні ризики, замість двох наявних ініціативних компаній, які запропонували свої продукти для комерційних підприємств і домогосподарств. Тільки ця ініціатива має йти знизу, від страхового ринку, її не мають нав’язувати чиновницькі структури згори, як це було раніше.
З огляду на це важливим і актуальним стає розроблення Містобудівного кодексу, крізь який червоною ниткою має проходити впровадження страхування в будівельну індустрію.
Та без широкої пропаганди страхування серед населення буде важко вирішити проблеми відновлення та забезпечення населення житлом. Нагадаю трагічний випадок, що стався в Дніпрі 2007 року, коли внаслідок вибуху природного газу було зруйновано цілий під’їзд багатоквартирного будинку. Лише вісім квартир були застраховані, бо їхні власники оформили купівлю в кредит і банк змусив придбати страховку. Але відшкодування одержали тільки в чотирьох випадках, бо в поліс було включено ризик «вибух природного газу». У двох випадках позичальники одержали відшкодування за зруйновані квартири й у двох випадках страховики покрили збиток — смерть власника квартири.