UA / RU
Підтримати ZN.ua

Атаки Росії на Дунаї затягують зашморг на зерновому секторі України – аналіз Reuters

Удари по інфраструктурі на Дунаї повернули спогади про експортний колапс, що виник у лютому 2022 року

Російські авіаудари по українських зернових складах на Дунаї на цьому тижні загрожують життєво важливому для експорту зерна річковому маршруту. Москва намагається затягнути зашморг навколо ключового сектора економіки України – через кілька днів після виходу Росії з «зернової угоди».

Минулого тижня авіаудари завдали десятки мільйонів доларів збитків зерновому сектору в Одеській області, а удари 24 липня – інфраструктурі вздовж Дунаю. Вони повернули спогади про експортний колапс, що виник після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року, пише Reuters.

Читайте також: Як росіяни зривали зернову угоду: ГУР опублікувало закриту доповідь для кремлівської верхівки

«Без Дунаю ситуація з експортом стає критичною. Робити це лише сухопутними шляхами – це дуже мало. Ми повернемося до початку повномасштабного вторгнення. У нас немає іншого способу працювати. Якщо Чорне море буде закрите, Дунай – один з основних маршрутів, який нам доведеться використовувати», – сказав заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

Дунайські зернові склади разом з резервуарами для зберігання інших вантажів постраждали 24 липня в результаті атаки безпілотників. Агентство Reuters перевірило відео, на якому видно пошкоджені зернові склади в Рені, транспортному вузлі на Дунаї, що межує з Румунією, яка є членом НАТО і ЄС. Офіційні особи не вдаються в подробиці з міркувань безпеки.

«Велике питання полягає в тому, чи продовжить Росія атакувати ці порти в найближчому майбутньому і перешкоджати експорту», – сказав Карлос Мера, керівник відділу досліджень ринків сільськогосподарської продукції Rabobank.

Читайте також: Експерт: Путін блефує і не атакуватиме іноземні судна – інакше втратить Чорноморський флот

Після авіаударів у понеділок на Дунайському каналі спостерігалися перебої в судноплавстві, хоча було незрозуміло, чому відбулося уповільнення руху суден. За підрахунками Reuters, заснованими на даних відстеження суден аналітичної компанії MarineTraffic, 25 липня канал продовжував залишатися вузьким місцем, де накопичувалися судна, що стояли на якорі, стояли в черзі в порту або повільно рухалися через Дунайський канал.

Двадцять суден, включаючи вантажні, стояли на якорі поблизу критично важливого Ізмаїльського портового терміналу. Дані свідчать, що лише три судна змогли відійти з Ізмаїла, і ще три прибули з 24 липня.

Також спостерігалися затори в районі Рені, де сім суден, в основному танкери для перевезення палива, стояли на якорі поблизу цього порту, приблизно в 45 км від Ізмаїла.

Читайте також: Рада Україна-НАТО щодо розблокування "зернового коридору" збереться найближчим часом – Зеленський

Джерела в страхових компаніях повідомили, що страхування військових ризиків для українських портів, яке було частиною вже недійсної Чорноморської зернової ініціативи, було призупинено, а деякі страхові компанії переглядають умови страхування для дунайських портів.

Джерела в страховій індустрії повідомили 25 липня, що було мало запитів на покриття нових чартерів для суден, які хочуть забрати вантажі з українських дунайських портів.

«Схоже, що Росія прагне зруйнувати інфраструктуру, а не залякати судноплавство, хоча останнє є наслідком», – сказало одне з джерел у страховій компанії.

Інше сказало: «Навіть з урахуванням того, що дунайські порти все ще застраховані, тарифи значно зросли».

Читайте також: Світові ціни на пшеницю злетіли через російську атаку порту на Дунаї – Bloomberg

Значення Дунайського коридору для Києва зросло після розірвання зернової угоди, з якої Росія вийшла минулого тижня. 

За словами Мера, до атак цим маршрутом можна було експортувати близько 2,5 млн тонн зернових і олійних культур на місяць. За словами Марчука, автомобільні та залізничні експортні маршрути могли б обробляти лише до 2 мільйонів тонн продукції на місяць.

Цього навіть близько не достатньо, щоб покрити експортний потенціал України. Цього року Україна очікує зібрати 44 мільйони тонн зерна, в порівнянні з рекордним врожаєм у 86 мільйонів тонн у 2021 році до вторгнення. Україна традиційно експортує більшу частину зібраного зерна.

Деякі західні сусіди України також обмежили імпорт українського зерна під тиском своїх фермерів, які заявили, що страждають від додаткової конкуренції.

Читайте також: Десятки суден зупинилися біля Ізмаїльського порту після російських атак по Дунаю

Атака на дунайську інфраструктуру послідувала за тижневими російськими ударами по зерновій інфраструктурі в головних портах Одеси. Офіційні особи стверджують, що удари пошкодили 60 тис. тонн зерна, призначеного для поставок до Китаю, резервуари, причали та інфраструктуру, що належать Kernel, Viterra і CMA CGM Group.

Kernel заявив, що на ремонт потужностей в Чорноморську знадобиться щонайменше 12 місяців. Марчук сказав, що втрачене зерно коштує 8 мільйонів доларів і що «значна» кількість елеваторів була пошкоджена. «Це десятки мільйонів доларів», сказав він.

Читайте також: Президент Румунії засудив обстріл РФ української портової інфраструктури Дунаю

Олексій Данілов, секретар Ради національної безпеки і оборони, заявив, що ці атаки спрямовані на те, щоб відрізати Україну від Чорного моря і підвищити значення Росії як світового постачальника зерна. За його словами, ці атаки свідчать про те, що Росія намагається шантажувати Захід, щоб домогтися відновлення експорту російського аміаку і зняття деяких санкцій і обмежень.

Марчук додав, що атаки також слугували для відлякування комерційних суден. Ці атаки оголили виклик для української протиповітряної оборони – відбивати атаки по всій країні.

В понеділок на Дунаї була здійснена атака 15 безпілотниками, з яких лише три були збиті, що набагато гірше, ніж у Києві, де західні системи протиповітряної оборони мають дуже високий показник успішності.

Читайте також: Росія маневрує, аби змінити «зернову угоду», замість витрачати сили на укладання нової – ISW

Нещодавно президент Володимир Зеленський, під час розмови із главою британського уряду Ріші Сунаком, заявив, що наша Україна потребує термінового посилення ППО для продовження Чорноморської зернової ініціативи та захисту людей, а також історичної спадщини.

Глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що Україна не буде залежати від російського шантажу в питанні експорту зерна коли отримає західні винищувачі F-16.

«Чим швидше ми їх отримаємо, тим швидше ми зможемо запустити новий [зерновий] коридор, який буде захищений й ефективний, і який буде працювати без жодних перешкод», – сказав міністр.