Антимонопольний комітет відкрив справу проти "Астарти" (засновник і найбільший акціонер - Віктор Іванчик) і "Радехівського цукру" (власник - Pfeifer & Langen) за ознаками антиконкурентної змови на ринку білого цукру.
Про це повідомляється на сайті АМКУ.
Розслідуванням встановлено, що з вересня зазначені компанії підвищували оптово-відпускні ціни на цукор: з вересня по листопад минулого року в середньому на 48%.
При тому, що у 2020 році обсяги виробництва цукру в Україні скоротилися на 22,3%, комітет не побачив причин для наведеної динаміки цін. Дефіциту цукру в Україні не було, враховуючи перехідні запаси, обсяги імпорту та тенденцію до зниження внутрішнього споживання.
Цукристість буряків торік в цілому по Україні знизилася на 1,7%, урожайність - на 7,8%, необхідні посівні площі скоротилися на 2,7%.
На цьому тлі світові ціни на цукор не росли так, як в Україні - не було ні значних валютних коливань, ні збільшення податків.
В АМКУ заявили, що група "Астарта" і ТОВ "Радехівський цукор", які разом займають близько 40% ринку, схожими діями обмежили конкуренцію на ринку та отримали можливість підвищувати ціни вище конкурентного рівня.
В рамках розслідування вивчаються також дії інших виробників.
Комітет планує вивчити зростання цін на інші соціально значущі продукти України.
Нагадаємо, Державна служба статистики оприлюднила дані про середні споживчі ціни на товари та послуги в Україні в лютому 2021 року.
Повідомляється, що буряк подорожчав на 40,3% до 7,6 гривень за кілограм, а цукор - на 10,7% до 23,1 гривень за кілограм.
Також повідомлялося, що Антимонопольний комітет має намір закріпити нинішню ганебну практику ігнорування звернень громадськості на законодавчому рівні, заявляють експерти сфери в статті для ZN.UA.
По-перше, Антимонопольний комітет пропонує включити в законопроєкт №2730 норму, яка дозволить йому на власний розсуд приймати рішення про прийняття до розгляду або відмову в розгляді інформації про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, отриманої від представників громадськості, незалежно від того, наскільки вона обґрунтована і які безперечні докази надані.
По-друге, Комітет хоче виключити із Закону «Про державну допомогу суб'єктам господарювання» обов'язок перевіряти інформацію про незаконну державну допомогу, отриману ним з будь-яких інших джерел, в тому числі від громадян та їх об'єднань.
По-третє, Комітет пропонує парламентаріям зменшити розмір шкоди, на компенсацію якого можуть претендувати постраждалі від дій порушників, і змінити подвійний розмір на фактично заподіяну (одинарний).
Тобто АМКУ не хоче розслідувати очевидні факти зловживань з боку монополістів, усуває споживачів з антимонопольного процесу і суттєво обмежує права на компенсацію від порушень. А спроби громадськості примусити провести розслідування закінчуються тим, що заяви/звернення залишаються без розгляду і в кращому випадку проводиться власне розслідування АМКУ, яке безконтрольно може тривати десятиліттями.
Раніше повідомлялося, що Мінекономіки України буде відстежувати ціни на продовольчі товари. Уряд вже провело ряд консультацій з асоціаціями виробників і роздрібних мереж, що працюють на цих ринках, повідомляє Урядовий портал.
Моніторинг цін на соціально значущі продукти був здійснений за дорученням президента і прем'єр-міністра України з метою недопущення значних цінових коливань на ринках продовольчих товарів, що мають соціальну значущість. Також Мінекономіки ввело декларування цін.
Сторони запевнили уряд повною забезпеченості внутрішнього ринку основними видами продовольства внутрішнього виробництва і готовності стабільно забезпечувати внутрішній ринок продовольством в необхідних обсягах.
Водночас в Мінекономіки підкреслили наявність об'єктивних чинників зростання цін на продукти через зростання цін на сировину в усьому світі. Зокрема мова йде про зростання ціни на пшеницю на 60%, а на соняшник - на 120%. "Цей факт зростання цін у світі, з іншого боку, можна розглядати як позитивний для українських виробників, чия продукція експортується за світовими цінами", - пише портал.