UA / RU
Підтримати ZN.ua

Академіки запропонували селозберігаючу модель розвитку

Монополізація земельних та інших ресурсів стала серйозною загрозою середньому і малому господарюванню - основі села.

Вчені Національної академії аграрних наук запропонували на розгляд наукової спільноти і суспільства селозберігаючу модель подальшого розвитку сільських територій та аграрного підприємництва, повідомив в інтерв'ю DT.UA Ярослав Гадзало, президент НААН України, академік НААН.

Як зазначив академік, протягом 1991-2013 рр. чисельність сільського населення скоротилася майже на 3 млн осіб. Зараз там проживає трохи більше 14 млн громадян. "Сільська місцевість стрімко порожніє. Якщо в 1991 р. було близько 500 сіл з населенням до 50 осіб, то зараз таких 4 тис.", - сказав він.

На його думку, серед основних складових інтегрованого падіння індексу сталого сільського розвитку особливе занепокоєння викликає різке скорочення підприємницької зайнятості. Нею охоплено до 600 тис. осіб, тоді як у кращі часи цей показник становив майже 5 млн. Така тенденція характерна для країн третього світу, які вважаються сучасними сировинними придатками.

"А розвинені країни вдаються до політики стримування падіння підприємницької зайнятості в сільській місцевості. Так, в США за період з 1990-го по 2013 р. вона знизилася на 7% проти 81% - в Аргентині та 72% - в Україні! Стара Європа змогла навіть трохи наростити таку зайнятість, а незначне падіння (16%) пояснюється гіршими показниками, східних країн які нещодавно приєдналися до ЄС", - зазначив він.

Академік вважає, що найбільшою бідою стрімкого падіння національного індексу сільського розвитку є монополізація вітчизняної агропродовольчої галузі. Перевагами здійснюваних реформ - земельної, аграрної, податкової та інших - найбільш ефективно скористався великий аграрний бізнес. Виникла асиметрія в аграрному підприємництві України і, відповідно, у державній аграрній політиці. Монополізація земельних, бюджетних та інших ресурсів стала серйозною загрозою середньому і малому господарюванню - основі села , основі держави.

"Досить тривалий час зростання агрохолдінгізації України лобіюється її сильними сторонами. Солідна динаміка нарощування виробництва, експорту продукції, валютних надходжень, масштабне залучення інвестицій з світових фондових ринків та ін. вивели вітчизняну аграрну галузь на перші позиції не тільки в економіці України, але і на світовому агропродовольчому ринку. Ці успіхи настільки помітні для політикуму країни, що вирішення проблем оптимізації та реформування агрохолдингів впродовж багатьох років відкладається", - вважає академік.

Докладніше читайте в матеріалі Володимира Чопенка "Колискова для села" у свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна".