«Нам слід виробляти й експортувати продукцію з високою доданою вартістю», — за багато років, навіть десятиліть, цей вислів перетворився на звичайнісіньке гасло. Та тільки хура й досі там — ми й донині продовжуємо вивозити аграрну сировину. Подеколи навіть більше, ніж раніше. Мовляв, хай інші країни цю сировину переробляють і на ній заробляють. Але це доля сировинного додатку. Так багатою країна навряд чи колись стане. Скільки ще так триватиме, а головне, що саме потрібно, аби, нарешті, подолати цю ганебну практику?
Пропонують гроші
17 жовтня 2023 року Європарламент проголосував за виділення 50 мдрд євро на створення спеціального фонду для відновлення України Ukrainian Facility. Цей проєкт передбачає надання уряду України фінансової допомоги у вигляді грантів і низьковідсоткових позик на період 2024–2027 років.
Уже визначено пріоритети проєкту й основні кроки на шляху до відновлення. Серед них не тільки справедливе правосуддя та верховенство права, підтримка реформ децентралізації та реформа публічного врядування, а також економічні реформи, які мають стати запорукою економічного зростання держави.
Серед пріоритетних економічних галузей уряд визначив аграрну й переробну промисловості. Зважаючи на досвід роботи у переробній галузі, зокрема в переробці насіння соняшнику, зупинюся на аналізі поточної ситуації.
Так, переробні підприємства агропромислового комплексу за останні роки стикнулися з багатьма викликами, які не завжди можна подолати за короткий проміжок часу, навіть володіючи достатньо великим фінансовим ресурсом. Мова про такі виклики, як брак сировини, брак кваліфікованої робочої сили, проблеми з логістикою та експортом, втрата ринків збуту та торговельні перепони інших країн, тривалі відключення електроенергії та обстріли ворожими ракетами і багато інших.
Тому виважена державна політика щодо планування та розвитку переробної галузі, з урахуванням світового досвіду, може стати каталізатором пришвидшеного економічного зростання галузі та економіки України загалом.
Досвід сусідньої Польщі
Польща — один із найбільших виробників сільськогосподарської продукції в Центральній і Східній Європі. Харчова промисловість становить 9% від ВВП країни. Одним із визначальних факторів зростання цього сектору економіки стало залучення інституційних інвесторів, таких як Danone, Mars, Heinz, Unilever, Mondelez та Nestle.
Війна в Україні негативно вплинула на польський харчовий ринок, однак більшість кризових явищ подолано через значний стимулюючий вплив Національного плану відновлення та стійкості (Krajowy Plan Odbudowy i Zwiększania Odporności), який серед багатьох заходів передбачає компоненти диверсифікації та скорочення ланцюга постачання сільськогосподарської та харчової продукції; підготовку інвестиційних територій (включаючи консолідацію земель, регулювання технічних та юридичних питань), забезпечення необхідної інфраструктури (вода, газ, енергія) і будівництво виробничо-складських територій промислового та сервісного призначення; розробку генеральних планів муніципалітетами, підвищення кваліфікації та професійну перепідготовку за напрямами, пов'язаними з харчовою промисловістю (кондитерською, хлібопекарською, м'ясопереробною, молочною, рибопереробною), а також сільськогосподарською промисловістю (механізація сільського господарства); консалтинг для сільгоспкомпаній, включаючи навчання співробітників.
Звичайно, без щедрого фінансування тут теж не обійшлося. Загалом у рамках цієї програми Польща може отримати до кінця серпня 2026 року на безповоротній основі кошти в розмірі 23,9 млрд євро. (І це тільки на одну програму.)
Важливими напрямами державної політики підтримки сільського господарства також став Стратегічний план Спільної аграрної політики на 2023–2027 роки (CAP PS 2023–2027), який передбачає допомогу молодим фермерам і бізнесам, пов'язаним із виробництвом та переробкою.
Допомога надається в 13 напрямах (модернізація ферм, інвестиції в навколишнє середовище та клімат, добробут тварин і виробництво на основі найвищих стандартів тощо). Також з метою розвитку сільських територій цей план передбачає відшкодування акцизного збору, що входить у вартість придбаного пального для сільськогосподарських виробників (до 100 літрів пального за кожен гектар сільгоспземель).
Крім того, урядом створений Національний продовольчий холдинг, що опікується стабілізацією ринків сільськогосподарської продукції, рівнем цін (здійснює доплати фермерам за продану продукцію), фінансує рекламні акції та стимулює експорт польських продуктів харчування. Холдинг здійснює стимулювання прямих продажів — продаж без податків їжі на фермах ресторанам, їдальням, компаніям зеленого туризму, місцевим магазинам тощо.
І якщо загалом сума цих продажів не перевищує 40 тис. злотих, то вона не оподатковується. Якщо ж цю суму перевищено, застосовується податок з обороту за ставкою лише 2%.
Також реалізується державна підтримка виробництва високоякісних продуктів харчування «Здорова польська їжа».
Чого не вистачає вітчизняній переробці
Додаткове фінансування галузі — це дуже важлива справа, але лише самих грошей буде замало. Багато що залежить і від спрямування фінансування. Якщо виходити з власного досвіду, поточної проблематики та аналізу світового досвіду, то важливими для розвитку виробництва та переробки в Україні є такі напрями:
- створення та розвиток національних продовольчих кластерів, інтегрованих із переробними підприємствами, науково-дослідними інститутами та афілійованими компаніями;
- середньострокове та довгострокове фінансування державних програм пільгового кредитування переробної галузі та суміжних секторів економіки;
- спрощення митних процедур, мінімізація ризиків зупинення реєстрації податкових накладних для підприємств переробної галузі та автоматичне прискорене відшкодування ПДВ експортерам продукції з високою доданою вартістю;
- підтримка інвестицій у науково-технічний розвиток харчових технологій, стимулювання розвитку суміжних галузей переробки (пакування, холодовий ланцюг, складське обладнання, зрошення, виробництво добрив);
- стимулювання внутрішнього попиту на продукцію власного виробництва та лобіювання інтересів вітчизняних виробників на світових ринках, проведення національних виставок харчових продуктів;
- розвиток інфраструктури: вода, газ, енергія; спрощення умов для будівництва виробничо-складських територій, визначення територій для розвитку кластерів переробної галузі, розширення логістичних шляхів для експорту української продукції;
- допомога молодим фермерам і компаніям, які займаються виробництвом чи переробкою харчових продуктів (модернізація ферм, інвестиції в технології, добробут тварин і впровадження високих стандартів виробництва).
Саме ці заходи є, з одного боку, актуальними для українських переробників сільськогосподарської продукції, а з іншого — зрозумілими європейським бюрократам, які опікуються Планом відновлення України Ukrainian Facility, що до кінця цього року має бути представленим на розгляд і погодження Єврокомісії.