UA / RU
Підтримати ZN.ua

Сміттєва реформа зрушила з місця

Що передбачає європейський підхід до управління відходами

Автор: Олег Савицький

Прийнятий днями законопроєкт №2207-1-д «Про управління відходами» запускає процес змін у законодавстві та впровадження на рівні держави механізмів, які необхідні для дотримання вимог рамкової директиви 2008/98/ЄС про відходи. З початком цієї «сміттєвої» реформи Україна отримує можливість підкріпити прагнення до набуття членства в ЄС конкретними діями та системними змінами в сфері охорони довкілля.

Читайте також: Мрія про чисте довкілля в Україні може стати реальністю

У чому зміст реформи управління відходами

Ухвалений законопроєкт №2207-1-д встановлює правову основу для впровадження європейських правил з управління відходами в Україні. Водночас рамковий закон лише 10% реформи. Решта — це розробка секторального законодавства про відходи упаковки, батареї та акумулятори, електричне й електронне обладнання, шини, мастила, відпрацьовані транспортні засоби. Кінцева мета  реформи — зробити управління відходами в Україні ефективним і безпечним для людей і довкілля.

Загалом євроінтеграційна реформа управління відходами передбачає впровадження ієрархії поводження із відходами (запобігання утворенню, відновлення, переробка, утилізація і лише на останньому місці — захоронення), планування системи управління відходами на національному, регіональному та місцевому рівнях, закриття старих сміттєзвалищ і створення умов для побудови в Україні сучасної сміттєпереробної інфраструктури за європейськими правилами. Вона також має встановити принцип «забруднювач платить» і впровадити розширену відповідальність виробника, коли виробник продукції буде зобов’язаний забезпечити утилізацію своїх товарів та упаковки, яку випустив на ринок разом із товарами.

В умовах надзвичайних руйнівних наслідків від російської агресії ця реформа є життєво важливою для держави з двох причин. По-перше, засмічення шкодить довкіллю та здоров’ю людей, по-друге, воно завдає шкоди репутації держави, яка прагне до вступу у ЄС.

Масштаб сміттєвих викликів

Ситуація в сфері відходів у нашій країні була критичною ще до повномасштабного збройного вторгнення РФ: загальний обсяг накопичених в Україні промислових і побутових відходів оцінювався у 15,6 млрд тонн — достатньо, щоб вкрити шаром в один метр територію, площею більшу за Івано-Франківську область. Площа сміттєзвалищ із побутовими відходами, висота яких іноді більша за десятиповерховий будинок, перевищує 9 тис. га, що рівноцінне площі міста Хмельницький.

Getty Images

Стихійні сміттєзвалища, які забруднюють повітря, ґрунтові води та землю, є в кожному другому селі та на околицях міст, а гірські річки Карпат переповнені пластиковим сміттям, яке у великих обсягах потрапляє до наших сусідів — Румунії, Угорщини та Молдови, викликаючи справедливе обурення. Перебуваючи за крок до набуття статусу кандидата на членство у ЄС, сьогодні ми є єдиною великою країною Європи, де немає організованого та екологічного безпечного управління відходами.

Вплив російської агресії на сміттєву проблему — це удар по нашому слабкому місцю. На територіях, звільнених від російської окупації, утворилися мільйони тонн відходів від руйнування будівель, споруд та об'єктів інфраструктури, знищених і пошкоджених транспортних засобів, засмічено сотні гектарів земель. На сході та півдні, де тривають бойові дії, масштаби руйнувань та утворення відходів неможливо наразі оцінити повною мірою, але вони будуть іще більшими. Для того щоб впоратися з цим, подальше втілення реформи управління відходами має бути швидким та ефективним.

Від проблем до можливостей

Торік Україна долучилася до заснованої ЄС та США ініціативи Glоbаl Меthаnе Рledge, яка ставить за мету скорочення глобальних викидів метану до 2030 року на 30% або більше від рівня 2020-го, аби зменшити рівень глобального потепління щонайменше на 0,2°C до 2050 року.

Змішані відходи, перебуваючи в умовах без доступу кисню, зокрема в глибині сміттєзвалищ, розкладаються бактеріями з утворенням метану завдяки біохімічному процесу, що називається анаеробним зброджуванням. У глобальному масштабі гниття побутових відходів на сміттєзвалищах і полігонах є третім за величиною джерелом викидів в атмосферу метану — парникового газу, який у 86 разів потужніший за СО2. Але, на відміну від молекул двоокису вуглецю, які можуть залишатися в атмосфері протягом століть, метан розкладається в атмосфері під дією кисню та сонячних променів за 10–12 років. Це робить усунення його викидів дуже ефективним короткостроковим заходом у боротьбі з кліматичною кризою.

В Україні, за різними оцінками, швидкодоступний економічний потенціал корисного використання звалищного газу з існуючих великих сміттєзвалищ і полігонів становить від 60 до 100 млн кубометрів на рік (у перерахунку на метан), що порівнянне із споживанням газу протягом опалювального періоду на кількох ТЕЦ для великих міст.

Наразі системи збору та утилізації біогазу для виробництва електроенергії в Україні працюють лише на 26 полігонах, а їхня сукупна потужність не перевищує мізерних 30 МВт. Більша частина метану, що утворюється від гниття змішаних відходів, опиняється в атмосфері. В результаті при рекультивації полігонів поряд із усуненням екологічних і техногенних загроз ми отримуємо можливості для використання значного енергетичного ресурсу, що допоможе заміщувати російське викопне паливо. Це важливо в контексті вирішення трьох криз одночасно: сміттєвої, енергетичної та кліматичної.

Читайте також: Україна має всі шанси відмовитись від імпорту газу – «Оператор ГТС»

Європейський підхід

Згідно з європейським підходом першим заходом в ієрархії раціонального поводження з відходами є запобігання утворенню відходів, які важко переробляти та утилізувати. Саме такими є наші «тверді побутові відходи», де органіка змішана з пластиком, упаковкою, металом, склом, деревиною та іншими матеріалами і речовинами. Коли вони потрапляють на звалище та починають гнити в його товщі, виділяється багато метану та інших забруднюючих речовин, а також високотоксична рідина — фільтрат.

При захороненні на інженерно підготовленому полігоні, оснащеному системами уловлення метану та очистки рідкого фільтрату, шкідливий вплив змішаних відходів на довкілля та здоров’я людини можна лише скоротити, але не усунути повністю. Тому краще сортувати. Це працює вже у більшості країн Євросоюзу.

Європейський підхід до вирішення сміттєвої проблеми передбачає запровадження ієрархії раціонального поводження з відходами. Те, що утворюється, має роздільно збиратися, перероблятися, повторно використовуватися, безпечно утилізуватися. І лише у крайньому випадку те, що неможливо переробити у жоден спосіб, має захоронюватися на полігонах, побудованих із дотриманням вимог екологічної безпеки.

Сортуйте та компостуйте

Якщо органічні рештки та сухі відходи збирати окремо, багатьох проблем вдається уникати, тож стає можливим ефективне та екологічно безпечне управління відходами в малих масштабах — на локальному рівні. Тут у дію вступає компостування — проста, але дуже ефективна технологія переробки органічних відходів з допомогою бактерій.

unsplash/splashabout

Загальний рівень організованого компостування муніципальних відходів в Україні на сьогодні надзвичайно низький — менш як 0,1% від загального їхнього обсягу. Попри те, що ця технологія не потребує значних інвестицій, наразі її використовують лише кілька комунальних підприємств, зокрема у Львові та Києві, а також деякі школи і дитячі садочки за сприяння громадських ініціатив.

Виробництво компосту є прибутковим бізнесом у багатьох частинах світу, якщо впроваджується в моделі державно-приватного партнерства. Для цього місцевими планами управління відходами має бути передбачене та прораховане правильне розташування об’єктів компостування.

Понад те, воно дає можливість зробити міське життя більш зеленим і покращити благоустрій, адже компост може використовуватися для підживлення зелених насаджень міста та відновлення деградованих земель. Застосування компосту на сільськогосподарських угіддях також надає економічні переваги, підвищуючи родючість ґрунтів, урожаї та прибутки агровиробників. Воно також дає змогу зменшити застосування хімічних добрив та обмежити їхній шкідливий вплив на ґрунт і воду.

Велике прибирання попереду

За винятком кількох інженерно обладнаних полігонів і станцій сортування сміття, інфраструктура управління відходами в Україні практично відсутня. Отже, її доведеться будувати практично з нуля. Реформа управління відходами має покласти початок циркулярної економіки України, а це нові робочі місця, прихід інвестицій у переробку та додана вартість до ВВП. Без неї неможливі повноцінні відновлення довкілля та відбудова держави. «Зелені» реформи — це цивілізаційна боротьба, вони наближають нас до ЄС і віддаляють від Росії. В той час, коли наші захисники на фронті стримують ворога, ми маємо зробити все, щоб їм було куди повертатися, — у країну, не наповнену сміттям, а по-справжньому заряджену Європейським зеленим курсом.

Більше статей Олега Савицького читайте за посиланням.