UA / RU
Підтримати ZN.ua

Ви із джазу?

Американська Кассандра в серці Галичини

Автор: Ольга Кізлова

У Львові завершився другий Міжнародний фестиваль Alfa Jazz Fest. Статистичні підрахунки попереду, але всі квитки було продано заздалегідь: концерти відвідали гості з різних кінців України, Росії, Білорусі, Польщі, США.

На загальнодоступних вуличних майданчиках грали десять українських складів виконавців. Їхній успіх розділило американське тріо гітариста Скотта Хендерсона, поляки, росіяни та угорці. Сподобався спільний виступ вокальних секстетів - львів’ян із «Піккардійської терції» та київського ManSound.

Захопив цікавим мисленням молодий київський секстет саксофоніста Григорія Паршина. Впевнено та зріло звучало класичне тріо Іванова-Гладецького-Волкова.

Виступ квартету піаніста Олексія Саранчина розпочався тонко, налаштував на інтелектуальну хвилю. Але артисти не витримали взятого тону, несподівано приземлили сприйняття, в середині сету викрикнувши «дотепну» присвяту знайомому на дальньому газоні.

Платна зона в парку ім. Б.Хмельницького вдвічі збільшила амфітеатр - з тисячі до двох тисяч місць. Її накрила прозора покрівля, яка захищає від стихій артистів і глядачів. Кожен концерт мав власний «стрижень». І глядач ішов на фестиваль згідно з початковим вибором. Шанувальники саксофона насолодилися грою власника Grammy Кенні Гарретта та його чорношкірої команди. Американці відкрили головну сцену оптимістично, розумно й непросто. Їхнє мистецтво постбопу демонструє, як змістився в бік академічної нової музики джазовий мейнстрим за останні десятиліття. Камерунець Рішар Бона (бас-гітара) розважив сетом у контрастному ключі. Представник world music та його партнери відіграли «пляжну» латину: щось у стилі ламбади та самби. Публіка танцювала й веселилася.

60-річний канадсько-італійський співак Джино Ваннеллі має неповторний композиторський почерк. А ще - неймовірно красивий вокал і глибокий ліризм. Сьогодні голос кумира трохи побляк. Але він себе не шкодував і показав високий емоційний градус.

56-річна джазова діва, двічі призер Grammy Кассандра Вілсон - хранителька фольклорних традицій американських рабів. Вона - диво тихого блюзу та ніжної балади, майстер внутрішніх станів, шепотів, шерехів. Їй допомагав приголомшливий виконавець на губній гармоніці Грегуар Маре. Син афроамериканки та швейцарця - лауреат премій Grammy і JJA (Асоціації джазових журналістів, США), послідовник і партнер багатьох великих: Тутса Тілеманса, Стіві Вандера, Пета Метіні, Хербі Хенкока, Маркуса Міллера, Джекі Террассона. У тіні величної Кассандри, можливо, не всі помітили, що ми стали свідками приїзду в Україну ще однієї суперзірки… Музикантові - 37 років, з яких двадцять він грає на губній гармоніці (традиційному народному інструменті басейну Міссісіпі). І сьогодні учасники акустичного квінтету - хроматична гармоніка, дві гітари, бас і барабанщик - делікатно супроводжували хрипкий, низький спів босоногої темношкірої мадонни, боячись порушити таїну народження музики. Для мене цей сет став головним (утім, у кожного слухача склалися власні фестивальні «піки»). Кассандра співала небагато, стримано, берегла сили. Але як чудово її доповнював інструментальний ансамбль…

Фестиваль відвідав американський радіожурналіст, фахівець Бібліотеки Конгресу США у Вашингтоні, великий знавець джазу Леррі Епплбаум. Леррі пропонував подумати про шляхи розвитку концертного бізнесу, фестивального руху й поширення записів (проблеми на Заході не менш серйозні, ніж в Україні). Він назвав США «джазовою пустелею», пояснивши, що нині на своїй батьківщині джаз «має обіг» лише в кількох містах східного узбережжя (Бостоні, Вашингтоні, Нью-Йорку), у парочці - на заході та в Чикаго - у центрі країни. І все! Гість з Америки радів, що в Україні є два великі фестивалі - Jazz In Kiev і Alfa Jazz. І з ним не можна не погодитися. За словами експерта, джазові зірки діляться на п’ять-шість професійних рівнів. До вищого він відніс Хербі Хенкока (вже грав на Третьому Jazz іn Kiev). І піаніста Кіта Джаррета, якого щоб запросити, потрібні не лише 75 тисяч доларів, а й відповідні його вимогам акустика залу та якість рояля. Епплбаум відповів на поставлене ним же запитання: кому належить музика? Вона належить видавцям!

На прес-конференції нашого міністра культури запитали: «Які справи в нас із джазовою освітою? Коли українські музиканти вийдуть на ту саму сцену, що й американські зірки?». Творчий куратор фестивалю Олексій Коган парирував: «Цю честь іще потрібно заслужити».

Що стосується закордонних учасників, то львівський фестиваль піднявся на престижний щабель. А попереду - нові й нові щаблі.