Географія джазових фестивалів вражає. Тільки у США їх сотні. Безліч джазових проектів відбувається в усіх куточках Європи. Один із найавторитетніших форумів стартував 1967 р. у швейцарському Монтре. Цікавий факт: 1971 р. в казино "Монтре", де відбувалися концерти учасників проекту, сталася пожежа, яка його повністю знищила. Вона спалахнула під час виступу Френка Заппи. Історія описана у знаменитій пісні "Дим на воді" (Smoke On The Water) групи Deep Purple, що приїхала тоді в місто на запис.
Нинішнього року фестиваль проходить 5-20 липня на десятьох сценах - концертних залів, клубів, майданчиків просто неба. На берег Женевського озера в крихітне містечко з'їжджаються 200 тис. шанувальників джазу з усього світу, щоб послухати безліч учасників - від початківців до найбільш маститих джазменів. Приміром, тут співатиме вже відомий киянам Грегорі Портер, а на початку фестивалю виступить бас-гітарист Маркус Міллер, який теж у нас бував. До речі, через кілька днів він уже гратиме в Копенгагені з Рішаром Бона.
Багато виступів артисти присвятять пам'яті Клода Нобса, який, на жаль, помер нинішньої зими в Лозанні після серйозної травми, отриманої під час катання на лижах. 76-річний Нобс був засновником і здійснював артистичне керівництво проектом.
Влітку джазове життя вирує. Надзвичайно авторитетний і триденний North Sea Jazz Festival, який відбувається з 1976 р. в Нідерландах. З 2006-го він проводиться щорічно - кожен другий уїк-енд липня в Роттердамі, хоча починав свою роботу в Гаазі. Концерти цього фестивалю щодня відвідують близько 25 тис. слухачів. Тут, як і в Монтре, звучить музика різних джазових напрямів, виступають фолк- і рок-колективи.
У світі чимало форумів, присвячених якомусь джазовому стилю, на кшталт Лондонського фестивалю бразильської босанови. Або інструментові - як фестиваль пам'яті гітариста Джанго Рейнхардта у французькому містечку Самуа (Samois-sur-Seine).
І в Україні стають доброю традицією літні джазові фестивалі на пленері. Згадується київський фестиваль пам'яті Володимира Симоненка в Маріїнському парку, який багато років проходив під патронатом дирекції конкурсу В.Горовиця. (Який, сподіваюся, лише тимчасово призупинив роботу останніми роками через відсутність коштів). Або весняний фестиваль "Флюгери Львова".
Під кінець пляжного сезону в Коктебелі знову відбудуться два фестивалі: спочатку скромний - Live In Blue Bay (6-9 вересня), а пізніше масштабний, але малоджазовий - "Коктебель-джаз" (13-16 вересня). Організатори "розводять" у часі свої проекти, збільшуючи тим самим приплив охочих поєднати відпочинок із музичним задоволенням та поповнюючи міську скарбницю.
Цікавий новий джазовий проект Master Jam Fest стартував улітку в Одесі. А 20-22 вересня в Південній Пальмірі та паралельно у Вінниці знову відбудуться вже традиційні джазові "забіги в ширину", де склад артистів схожий.
Нещодавно і по Львову втретє прокотився справжній джазовий бум. Навіть на стареньких трамваях красувалася реклама червневого Alfa Jazz Fest'а.
Головна сцена ім. Едді Рознера в парку Б.Хмельницького три вечори поспіль приймала шістьох виконавців найвищого рангу. Підмостки і глядацький зал був накритий прозорим дахом, крізь який усе, що відбувалося, висвітлювалося промінням вечірнього сонця, а пізніше - і зорями (концерти тривали з 19-ї год. до глибокої ночі). На двох безплатних міських майданчиках - у дворику палацу Потоцьких та на площі Ринок - удень і надвечір публіка слухала 15 колективів, які складалися з українців, росіян, поляків, шведів, білорусів, данців.
На головній сцені в парку виступали найкращі. Ізраїльський контрабасист Авішаї Коен добре відомий в Україні. Музикант грав у супроводі струнного квартету - з двома альтами і гобоїстом. Контрабасист був спантеличений залученням слухачів до етнічної й академічної музики у привезеному новому проекті Avishai Cohen With Strings. Співав єврейські пісні (Morenika, Shalom) голосом не найкращим, але душевним. Виразний, стрункий акомпанемент заспокоював.
Завершальним акордом вечора став виступ Dirty Dozen Brass Band з Нью-Орлеана під керуванням бендлідера-трубача Грегорі Девіса, всесвітньо відомого також як керівник величезного Нью-Орлеанського фестивалю. "Корінні" носії джазу звучали і поводилися природно, весело, просто. Особливо захопив здоровань Кірк Джозеф, граючи, ніби жонглюючи кульками пінг-понгу, на нечасто використовуваному старому сузафоні (різновид гелікона).
На тому ж місці наступного дня виступив німецький трубач Тіль Бреннер. Музика гарна як тло ділового ланчу.
Після нього по-справжньому запалив публіку чарівник гітари Ел Ді Меола. Красень, що у свої майже 60 виглядає як парубок, знову був неймовірно технічний і фантастично винахідливий. З ним грали давні партнери, що бували в Києві: чудовий другий гітарист Пео Альфонсі і прекрасний акордеоніст Фаусто Беккалоссі. Бракувало Гамбі Ортіса, який розкішно грає на кахоні та дарбуці. Його не надто органічно замінив перкусіоніст-барабанщик Петер Кассаш. Тембри ансамблю збагатив відмінний угорський струнний квартет. Сет викликав шквал захоплення, оскільки те, що грали музиканти, а саме - музика Астора П'яццолли, кавер-версії композицій Beatles, - запорука безпрограшного успіху. Альбом Al Di Meola Рlays Beatles and More і був презентований на головній львівській сцені. Публіка стогнала під евергріни Strawberry Fields Forever, A Day in the Live, She's Leaving Home, And I Love Her. Ді Меола тримався серйозно, тривалі композиції мали часом складну, чи не сонатну форму, з кількома хвилями розробки та великих кульмінацій у "точках золотого перетину".
В останній вечір творчий куратор фестивалю, ведучий Олексій Коган назвав переможця голосування експертів на Міжнародну премію імені Едді Рознера "За внесок у розвиток джазу". Торік, як відомо, її отримав гітарист Джон МакЛафлін. Нинішнього року - американський контрабасист, 75-річний Чарлі Хейден. Видатний музикант, лауреат чотирьох Grammy бореться з раком горла, і слухати його слабкий голос, майже шепіт, було боляче...
Квартет ветеранів прикрасив чудовий тенор-саксофоніст Ерні Уоттс. Зіграли добрі хіти на кшталт Lonely Woman. Бажаємо здоров'я, містере Хейден, ми з вами!
Останнім на головну сцену фестивалю вийшов Боббі Макферрін. У Львові, у супроводі інструментального квінтету, він справив сильне враження, був на піднесенні. Співав госпел, блюзи, спірічуел, кантрі - своє, рідне, природне. Програму назвав Spirityouаll, співзвучно останньому альбому (гра слів, перекладається як "дух вас усіх" і просто "спірічуел"). Природно поєднав сакральне і життєве, радісно-світле. Був цікавішим, глибшим, ніж у Києві три роки тому, привнісши в композиції гарячий, темний саунд дельти Міссісіпі.