Тактика законодавства щодо відповідальності за колабораціонізм полягає не в залякуванні українців на окупованих територіях, а показати тим, хто «перефарбовується», що їх чекатимуть жорсткі наслідки. Про це в інтерв’ю ZN.UA заявила заступниця міністра юстиції Валерія Коломієць, з якою поспілкувалася Тетяна Безрук.
Зокрема, правозахисники розповідали таку історію: підприємець випікав хліб, і росіяни його купували, а в підприємця у штаті десятки людей, і це в містечку єдине велике підприємство, яке забезпечує містян роботою. Валерію Коломієць попросили пояснити, чи вважається власник підприємства колаборантом, згідно з українським законодавством.
«Відповідно до чинної норми, так, як вона прописана, питання стосовно колаборації можуть виникнути не тільки до власника і директора цього заводу, а й до бабці, яка продає на базарі картоплю. Тому я й кажу, що норма справді жорстка, це адекватна відповідь часу, однак вона має бути переглянута. Чи тепер, чи за пів року, чи тоді, коли це буде потрібно. Треба також розуміти, що продавати хліб, який хтось купує, постачати цей хліб через примус окупанта, — одна історія, а ось умисно і з власного бажання постачати продовольством актив ворога — інша», – заявила заступниця міністра юстиції.
На зауваження журналістки, чи не полягає тактика держави в тому, аби максимально налякати населення, а потім переглянути цю жорстку норму, Коломієць заявила, що «тактика в тому, аби ті люди, котрі не мають наміру сприяти ворогу і мають можливість уникнути цього, забезпечивши заодно свою безпеку, — цього не робили».
«І показати тим людям, котрі готові перефарбуватися за першої ж нагоди чи вже багато років вели підривну для безпеки нашої країни діяльність, що такі дії матимуть жорсткі наслідки. Відштовхнути в цьому випадку може лише недостатня чи неоднозначна комунікація держави на ці теми. Саме тому всі державні органи та посадовці мають чітко й однозначно розповідати про ці речі, що ми й намагаємося робити. Наскільки це можливо стосовно територій, котрі сьогодні перебувають під окупацією», – зазначила заступниця міністра.
За її словами, існування певної кримінальної справи, або за фактом, або з підозрою, — теж нормально. Зокрема, правоохоронці мають розібратися, чи керівництво заводу продавало хліб, бо не мало іншого виходу; чи його примушували; чи допомагало росіянам, бо воно за «рускій мір».
«Велика місія покладена на органи досудового розслідування. Збереження власного життя, життя близьких, колег і підлеглих — це ті обставини, які розслідувачі теж мають оцінити», – підсумувала Коломієць.
Раніше керівник прокуратури АР Крим та Севастополя Ігор Поночовний заявив, що стаття ККУ про колабораційну діяльність, яка не враховує специфіку тривалої окупації Криму, дещо небезпечна, і Росія цим маніпулює. Тому її треба змінити.
Зазначимо, що кримінальна відповідальність для колаборантів в Україні діє з 15 березня минулого року. Тоді набрала чинності ст. 111-1 ККУ, якою встановлено відповідальність за такі види діяльності:
- публічне заперечення збройної агресії проти України, публічні заклики до співпраці з РФ;
- зайняття посади у незаконних органах влади на тимчасово окупованій території, обрання до таких органів;
- пропаганда в закладах освіти;
- передача матеріальних ресурсів незаконним збройним формуванням на тимчасово окупованій території;
- організація та проведення виборів, референдумів на тимчасово окупованій території або публічні заклики до їх проведення;
- організація та проведення з’їздів, зборів, мітингів, демонстрацій, інформаційна співпраця з окупаційною владою;
- зайняття посади в незаконних судових або правоохоронних органах на тимчасово окупованій території;
- участь у незаконних збройних формуваннях держави-агресора;
- допомога у веденні бойових дій проти ЗСУ, добровольчих формувань, утворених для захисту України.