В Україні триває загальна мобілізація, під час якої чоловіки віком від 18 до 60 отримують повістки та можуть вступити до лав ЗСУ. Адвокат Андрій Межирицький пояснив, що робити чоловіку, якому прийшла повістка, коли він перебуває за кордоном та які можуть бути наслідки.
Він зазначив, що існуюче на сьогодні законодавство, а також його трактування судами свідчать, що належним повідомленням особи про вручення повістки є особистий підпис такої особи або акт відмови від підписання, завірений двома свідками. Водночас свідки повинні засвідчити, що особі було оголошено зміст повістки але, вона в їх присутності відмовилась її отримувати.
Щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення за відсутності особи, стосовно якої він складений, то судова практика свідчить, що такий порядок неможливий, адже так порушується право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на правову допомогу, на надання пояснень щодо суті порушень, що не дає можливості ухвалити законне та обґрунтоване рішення по справі.
Про жодну кримінальну відповідальність у цьому випадку не може бути мови, адже вона наступає не за систематичні адміністративні правопорушення, а за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. А призваними можуть бути лише особи, придатні до такої служби, що передбачає проведення низки процедур та ухвалення управлінських рішень, які стосовно такої особи не відбувались.
Також він пояснив, що у випадку, якщо разом з повісткою передали виклик у справі про адміністративне правопорушення, то він не передбачений жодним нормативним актом, яким керуються у своїй діяльності територіальні центри комплектації та соціальної підтримки (ТЦКСП).
«Фактично він нічого не значить, адже на дату його вручення події, яка б могла бути кваліфікована як адміністративне порушення (неявка за повісткою) ще не відбулося, тобто керівник ТЦК підписавши такий документ завчасно передбачає вчинення правопорушення. Це є певним засобом впливу на особу, яку викликають, та спонуканням її до явки до ТЦК. Водночас за такі дії неможливо притягнути керівництво ТЦК до відповідальності, адже фактично такі дії не складають жодного складу правопорушення з їх боку та не порушують жодних прав особи та законних інтересів», – пояснив адвокат.
При цьому він зазначив, що в сучасних реаліях є вірогідність того, що адміністративний штраф все таки буде накладено. І дізнатись про це буде можливо тільки після відкриття виконавчого провадження. Захистити свої права в цьому випадку можливо навіть з-за кордону, адже наразі суди скасовують постанови по ст. 210-1 КУпАП, якщо ТЦК не доведе належного вручення особі повістки та її присутності під час складання адміністративного протоколу.
За його словами, в такому випадку потрібно буде допомога адвоката, який отримає копію постанови про накладення штрафу у виконавчій службі та здійснить її судове оскарження. Це звісно потягне певні матеріальні витрати, але відновити справедливість, якщо є докази відсутності в Україні, не складно. В більшості випадків суди стають на сторону військовозобов'язаних.
Під час дії воєнного стану, право на виїзд з країни для чоловіків обмежено. Деякі з них змогли виїхати з країни на законних підставах, але не повернулися у встановлений законом термін. Нагадаємо, що чекає таких чоловіків.