Події у Курській області мають психологічну цінність для Києва, вони підіймають моральний дух Сил оборони, звичайних українців, а також показують немічність та неефективність воєнної машини російського диктатора Владіміра Путіна та його армії, сказано у матеріалі The Washington Post. Журналісти назвали раптовий прорив ЗСУ там найсерйознішим викликом для Москви з часів повстання ПВК "Вагнер".
Якщо у Курській області російські сили будуть наступати з тією ж швидкістю, що й на інших напрямках фронту, то їм знадобиться рік, аби повернути під свій контроль усі території, які наразі контролюють "альтернативні сили". Учора у The Economist повідомляли, що це щонайменше 350 квадратних кілометрів.
За даними WP, Сили оборони зайняли вже два десятки російських населених пунктів і частково місто Суджа, також вони продовжують рух до Курської АЕС. Журналісти вважають, що у захисників буде час, щоб окопатися на укріплених позиціях. Це дасть Києву потужний козир на майбутнє — або для припинення вогню, або для мирних перемовин.
"Українські сили явно просунулися досить далеко в Курській області, але скільки території вони контролюють або насправді мають намір контролювати, залишається невідомим", — сказав старший науковий співробітник Фонду Карнегі Майкл Кофман.
Нагадаємо, 6 серпня невідомі військові прорвали кордон у Курській області. І хоча офіційно Україна досі не підтвердила свою причетність, диктатор Владімір Путін традиційно поклав відповідальність на "київський режим". Тим часом президент Володимир Зеленський, коментуючи події там, зауважив, що справедливий мир можливий лише через справедливу силу.
Наразі бойові дії в області тривають. На деяких ділянках просування "альтернативних сил" становить 35 кілометрів, росіяни втратили контроль над єдиним пунктом прокачування газу до Європи, який залишався у "Газпрому". Також відомо, що кілька сотень тамтешніх військових, серед яких прикордонники та строковики, потрапили в полон. Та у ЗСУ ці події все ще не коментують.