Загалом повільніший, ніж очікувалося, темп українських контрнаступальних операцій не свідчить про ширший наступальний потенціал України, – йдеться в сьогоднішньому звіті Інституту дослідження війни (ISW). Водночас в ISW припускають, що українські сили, ймовірно, успішно створюють умови для майбутніх головних зусиль, незважаючи на початкові невдачі.
Українські офіційні особи давно сигналізували, що український контрнаступ буде серією поступових і послідовних наступальних дій, і нещодавно висловили зауваження, що поточні операції не є основним напрямом планування контрнаступу України.
Не кіно
Заступник міністра оборони України Ганна Маляр 20 червня наголосила, що оцінювати успішність військових дій «винятково кілометрами чи кількістю звільнених населених пунктів» не варто.
[Найскладніші битви попереду, визнають і українські військові кореспонденти, зокрема – Костянтин та Влада Ліберови, фото яких подано нижче. Попередження: деякі фото містять сцени вбивства]
Заява Маляр повторює зауваження президента Володимира Зеленського про те, що війна – це не «голлівудське кіно», яке дасть миттєві та відчутні результати.
Спостереження про те, що поточні українські операції можуть мати не просто територіальні цілі, є важливим. Можливо, українські війська проводять кілька наступальних операцій на всьому театрі воєнних дій, щоб поступово вивести з ладу російські сили та створити умови для майбутнього основного удару.
Втратити неминучі, але планування пом'якшує реальність
Втрати неминучі з обох сторін, але ретельне оперативне планування з українського боку, ймовірно, має на меті пом’якшити та збалансувати цю реальність з не менш важливим зауваженням про те, що деградація російської робочої сили є цінною метою. Керівник групи "Вагнера" Євгєній Прігожин висловив стурбованість тим, що російські війська зазнають великих втрат у живій силі і техніці внаслідок триваючих українських атак, особливо на півдні України.
Про успіх українських контрнаступів не слід судити лише за щоденними змінами контролю над місцевістю, оскільки ширші оперативні наміри українських атак вздовж усієї лінії фронту можуть базуватися на поступовому погіршенні, виснаженні та збільшенні можливостей Росії під час підготовки до додаткових атак.