Повітряні Сили першими здійснили потужний та неочікуваний удар по противнику, який розпочав повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року. Про те, як вдалося вистояти тоді і що потрібно зараз для остаточної перемоги над ворогом – розповів генерал-лейтенант Анатолій Кривоножко.
За його словами, підготовка до бойового вильоту після першого удару ворога по нашим аеродромам тривала близько години. Групами від 6 до 25 літаків окупанти намагалися здійснити контроль повітряного простору та надати авіаційну підтримку своїм сухопутним військам, для швидкого просування та захоплення наших територій. Однак наша авіація раптово вдарила по ворогу із запасних аеродромів.
«Оборонці українського неба - продемонстрували не лише надзвичайну майстерність, а й виключний героїзм. В середньому, протистояння було 2,5 російських літака до 1 українського. Хоча були й бої, коли один наш пілот діяв проти 12 ворогів. Наші хлопці працювали постійно. На межі надлюдських і технічних можливостей. Спали по 2-3 годин на добу», - розповів генерал інформує Генштаб.
Кривоножко зазначив, що основні зусилля російські війська спрямували на знищення всієї системи ППО, живучість якій деякі іноземні експерти прогнозували від 2-3 годин до доби.
Після отримання сучасних комплексів ППО фективність захисту нашого неба значно підвищилась з урахуванням інтегрування ЗРК в систему, покращилась якість розвідки та оповіщення.
"Ми почали володіти інформацією про дії ворога на тих висотах, які наші станції раніше не досягали. Сьогодні 70-80% успіху ми здобуваємо завдяки новітній техніці, більш досконалій тактиці, професіоналізму, майстерності і набутому бойовому досвіду», - пояснив генерал.
Чи готові американці і європейці пожертвувати Україною задля поліпшення відносин із Росією? Наскільки важливо для них підтримати Україну? Чи згодні вони послати війська на захист нашої країни у разі нового російського вторгнення? Чи хочуть бачити Україну в ЄС і НАТО? Відповіді на ці та інші запитання дало розлоге соціологічне дослідження, недавно проведене у США, Канаді, Великій Британії, Німеччині, Франції, Польщі. Його результати аналізує Тетяна Силіна у статті «Чи готовий Захід захищати Україну від Путіна? Що кажуть у шістьох провідних країнах».