У ніч проти 31 травня українські сили завдали удару по Саратовському НПЗ, на якому виробляють бензин і дизельне пальне для армії ворога. Ця атака є частиною глобальної тенденції: Україна у травні здійснила щонайменше 16 атак на російські об'єкти виробництва пального. На тлі падіння обсягів переробки до найнижчого рівня за останні 16 років російська влада намагається уникнути дефіциту та різкого зростання цін усередині країни. Про це повідомило інформаційне агентство Bloomberg.
Ці масовані атаки стали рекордними від початку повномасштабної війни та створили ризики для внутрішнього паливного ринку РФ. Удари по російській енергетичній інфраструктурі повинні обмежити можливості Москви отримувати вигоду від вищих цін на нафту на тлі війни з Іраном.
Також ЗСУ подвоїли кількість повторних атак на окремі об'єкти, щоб завдати максимальної шкоди та запобігти швидкому ремонту. Нафтопереробний завод "Янос", що є спільною власністю ПАТ "Роснефть" та ПАТ "Газпром нафта", був обстріляний тричі у травні, а об'єкти ПАТ "Лукойл" у Нижньому Новгороді та Пермі були атаковані двічі.
Ризик паливної кризи на російському ринку обумовлений тим, що світовий ринок зосередився на Ормузькій протоці, прохід через яку практично припинився під час конфлікту на Близькому Сході. Зменшення обсягів виробництва на російських НПЗ тисне на Кремль, який намагається запобігти цій кризі та різкому зростанню цін на заправках.
Зростаючі ціни на паливо раніше спричиняли протести в РФ, зокрема у 2018 році, та сприяли інфляції. Щоб захистити місцеве постачання, Кремль заборонив експорт авіаційного палива до кінця листопада – на додаток до існуючої заборони на продаж більшості видів бензину на іноземні ринки.
Очікується, що обсяги переробки нафти в РФ через зупинку заводів та скорочення обсягів роботи скоротяться ще більше. За оцінками аналітичної компанії OilX, середній показник у травні має сягнути 4,58 мільйона барелів на день. Це приблизно на 700 тисяч барелів на день, або на 13%, менше, ніж роком раніше, і є найнижчим показником з жовтня 2009 року.
Україна змінила стратегію атак порівняно з попередніми роками: тепер вони спрямовані не лише на установки первинної переробки, які було відносно легко та швидко ремонтувати, а й на установки вторинної переробки – високовартісні та технічно складні. Вторинні агрегати допомагають НПЗ виробляти більше бензину та дизельного палива. Але їх ремонт є набагато складнішим та дорожчим, оскільки західні санкції ускладнюють постачання в Росією запасного обладнання з-за кордону.
Окрім НПЗ, безпілотники атакують експортні термінали та інфраструктуру нафтопроводів, таку як насосні станції, а також сховища палива. Це напряму впливає на зменшення промислових потужностей та обсягів зберігання пального.
Нагадаємо, що на тимчасово окупованих територіях Криму та так званої "ДНР" раніше вже фіксували гострий дефіцит бензину. Проблеми з постачанням виникли через вищезгадані атаки по російським НПЗ та скорочення запасів пального. На низці АЗС запровадили обмеження на продаж, дозволяючи відпускати лише по 20 літрів в одні руки. Місцеві жителі повідомляли про черги на заправках та перебої з бензином марок АІ-92 і АІ-95.