За чотирнадцять місяців після початку вторгнення в Україну Росія здобула небагато, але зазнала величезних втрат. У лютому Центр стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) оцінив кількість загиблих російських військовослужбовців у 60-70 тисяч осіб. Втрати української армії менш очевидні, хоча звіти свідчать, що вони менші.
Москва відчайдушно намагається виправити ситуацію з кількістю загиблих. У вересні президент Владімір Путін призвав понад 300 тисяч резервістів для підтримки вторгнення. Це був перший призов в країні з часів Другої світової війни. Кремль також оголосив про плани збільшити свої Збройні сили, змінивши програму обов'язкового призову, яка вимагає від чоловіків відслужити в армії рік, щоб охопити осіб у віці від 21 до 30 років. Росія призиває призовників двічі на рік: восени і навесні. Але можуть оголошуватися і одноразові мобілізації.
«Судячи з втечі близько 400 тисяч росіян невдовзі після вересневої мобілізації, небагато хто прагне приєднатися до бойових дій в Україні», - пише TIME, додаючи, що у відповідь на це Держдума поспіхом схвалила закон, який ускладнює можловості ухилитися від призову.
Коли верхня палата російського парламенту його теж підтримає, а Путін - підпише, закон дозволить надсилати призовникам електронні повістки. І буде вважатися, що їх офіційно вручили, як тільки вони потраплять до електронної поштової скриньки людини. Тим, кого призивають, негайно забороняється виїжджати з країни, а тим, хто ухиляється від призову, загрожує покарання: від позбавлення водійських прав до заборони на отримання банківських кредитів та іпотеки.
За словами наукового співробітника Центру стратегічних і оборонних досліджень Австралійського національного університету Метью Сассекса, новий закон заповнює давню прогалину в тому, як Росія зміцнює свої збройні сили.
«Це, безумовно, значно збільшить чисельність російської армії», - сказав він в інтерв’ю для видання TIME.
Раніше призовники повинні були отримувати повістки і підписувати їх особисто або через своїх роботодавців, що дозволяло ухильникам ігнорувати або ховатися від армії.
«Росія мала проблеми з призовом протягом багатьох років, ще з часів Чечні. І часом лише 10-15% призовників дійсно з'являлися на службу», - пояснив Сассекс.
Кремль наполягає, що прийняття нового закону не має нічого спільного з черговою потенційною мобілізацією для участі у війні проти України. Це нібито частина процесу модернізації російської програми призову на військову службу. Сассекс, однак, каже, що цей крок, швидше за все, підтверджує, що Москва стикається з нестачею людських ресурсів, оскільки вона намагається відновити свій згаслий наступ проти Україні. Коли у вересні Москва зібрала потенційних учасників бойових дій, тисячі з них довелося відправити додому, оскільки вони були визнані «непридатними для служби». В підсумку на фронт були відправлені ледь навчені новобранці, а також фізично непідготовлені люди похилого віку.
Сассекс каже, що Росія використовує підхід «м’ясорубки»: мобілізує якомога більше чоловіків, щоб виснажити Україну, навіть якщо це призводить до більших втрат зі свого боку.
«Використання солдатів на полі бою таким чином, як це роблять росіяни, - це, по суті, означає відправляти мобілізованих вперед живими хвилями, змушуючи українців стріляти в них, щоб виявити їхні позиції. І тоді російська сторона може застосувати кращі сили для атаки проти українських військ», - пояснив експерт.
Оскільки конфлікт в Україні перетворюється на війну на виснаження, Сассекс каже, що Москва сподівається, що якщо її сили будуть наполегливими, то це може призвести до втоми прихильників Києва. Значну частину допомоги Україна наразі отримує від країн НАТО. Причому США надають найбільшу військову підтримку, за ними йдуть Великобританія і ЄС.
«Якщо конфлікт зав'язне, то багато країн скажуть: «Шукайте вихід»», - допускає австралійський експерт.